6 клас (Основи здоров'я)

У робочих зошитах записуємо дату, тему уроку.

Все, що виділено червоним кольором необхідно записати. Малюнки та таблиці за необхідності записати (це буде вказано).

З 24.05.20. результати проектів, практичних робіт, тестів НЕ ПРИЙМАЮТЬСЯ.

19.03.20

Тема: Конструктивне розв’язання конфліктів. Запобігання ескалації      конфлікту. Самоконтроль у конфліктних ситуаціях

Параграф підручника №24. 

Вправа «Незакінчене речення» (усно)

· Думаю, що конфліктні ситуації виникають тому, що …

· На мою думку, фактори, які запобігають деструктивному розв’язанню конфліктів, це – …

· На мою думку,  самоконтроль у конфліктних ситуаціях важливий тому, що..

· Упевнений (а), що конструктивному розв’язанню конфліктів сприяє …

Взаєморозуміння, відкритість — основа безконфліктних стосунків. Утім, процес становлення взаєморозуміння досить тривалий. Щоб навчитися розуміти інших, потрібно багато знати про людину: те, як вона живе, що її хвилює, які радості і проблеми є в її житті. Але нам бракує часу, сил, а іноді й бажання прислухатися до людини і спробувати зрозуміти. І водночас вимагаємо розуміння і співчуття від людей, адже свої проблеми ми вважаємо найсерйознішими. Для управління конфліктною ситуацією кожен повинен знати механізм, джерела і причини виникнення, передбачати її розгортання і поведінку учасників, вміло обирати стратегію і тактику своєї поведінки. Конфлікти розв’язати без спеціальних знань вдається не завжди.

Робота за підручником. Ескалація як одна із стадій конфлікту

Записати визначення: 

Конфліктогени  - це

Записуємо:

Подолання конфлікту передбачає дотримання відповідних принципів:

1. Урахування суті суперечностей. Для цього потрібно з’ясувати основу конфлікту, істинні мотиви його учасників.

2. Урахування мети сторін, що конфліктують.

3. Урахування емоційних станів сторін, що конфліктують.

4. Урахування психологічних особливостей його учасників.

5. Урахування динаміки конфлікту. Якщо на перших стадіях виправдані бесіди, переконування, то із загостренням конфлікту необхідно застосувати всі заходи, зокрема й покарання.

Завдання: розв'язати задачі, дотримуючись відповідних принципів.

1. Вам доручили спільну справу: підготувати стіннівку. Але виникла суперечка,  бо кожен  уявляє формат та дизайн газети по-своєму.

2. Однокласник повідомив, що твій друг не зовсім коректно про тебе висловлювався. Все закінчилося взаємною образою.

3. Олена щодня старанно готується до уроків. Інна тричі просила у подруги зошит із домашнім завданням, а потім брала його з парти без дозволу. Вчителька оцінила роботи однаково: «2 бали». Подружки посварилися.

Моделювання поведінки в конфліктних ситуаціях

Визначте роль осіб у кожній ситуації: агресор, спільник, жертва, байдужі спостерігачі, захисник.

Записати номер ситуації та ролі, які виконуються.

1. Хлопчик розглядає цікаву книгу. Над ним починають насміхатись.

2.Учень іде в їдальню купити пиріжок. У нього забирають гроші.

3.Усі грають у гру. Одного учня не приймають і виганяють із неї.

Прочитайте 6 кроків до розв'язання конфліктів на с.138-139.

Конструктивні способи розв’язання конфліктів 

Найбільшої уваги заслуговують такі способи розв’язання конфліктів:

1. Формування в колективі громадської думки про сторони, що конфліктують. Громадська думка є сильним регулятором поведінки людей, багато з яких потребують постійного схвалення, підтримки. Конфліктуючи, вони можуть опинитися в ізоляції. Тому задля збереження добрих стосунків у колективі вони нерідко готові відмовитися від конфронтаційної поведінки.

2. Звернення до «третейського судді». Цей метод може бути ефективним, якщо опоненти домовляться підкоритися його рішенню. Таким «суддею» найчастіше обирають найавторитетнішу людину.

3. Організація співробітництва. З цією метою сторонам доручають справу, яку вони зацікавлені здійснити, але поодинці їм це не під силу.

4. Звернення до посередника. Він має допомогти кожному побачити проблему очима опонента, максимально пом’якшити вихід із конфлікту.

5. Спрямування зусиль всіх учасників на досягнення загальних цілей. Важливо сформулювати ціль, роль і вклад кожної сторони в її досягнення.

6. Використання в конфліктній ситуації таких типів поведінки людини, як уникання, пристосування, компроміс, конкуренція, співробітництво.

Поясніть зміст прислів’їв

Лайкою та криком хати не побудуєш.

Згода будує, а незгода руйнує.

Домашнє завдання

Обов’язкове:

1. опрацювати матеріал підручника щодо вивченої теми (§ 24);
2. підібрати вислови про важливість самоконтролю та необхідність його формування та розвитку.

02.04.20.

ТЕМА: Підліткові компанії. Ознаки дружніх, недружніх і небезпечних компаній. Способи протидії агресії та насильству в підлітковому середовищі.

Параграф підручника №25, завдання: скласти пам’ятку щодо протидії проявів агресії та насилля в підлітковому середовищі.

Дружба та братство – найбільше багатство. (Народна мудрість).

Життя неможливе без спілкування з оточуючими людьми. Людям завжди потрібні підтримка та схвалення близьких і друзів. У підлітковому віці це має особливе значення. У спілкуванні з однолітками, у підліткових компаніях обговорюють спільні проблеми, із захопленням розповідають про враження від перегляду кінофільму, говорять про плани на майбутнє. Маючи спільні інтереси й захоплення, ровесники можуть разом проводити дозвілля. Підліткам важлива думка компанії однолітків. У взаємному спілкуванні підлітки вчаться розуміти одне одного, відстоювати власні думки й дослуховуватися до думок інших.

Спілкуючися, підлітки часто переймають риси, а іноді й захоплення інших однолітків компанії. Вживають однакові слова, використовують схожі жести. Починають носити одяг одного стилю, слухати ту саму музику, що й інші. Прикладом для наслідування можуть стати відомі люди: актори, співаки, спортсмени, історичні особи. При цьому може відбутися захоплення зовнішньою стороною успіху. Здається, що вони легко досягли успіху. Але варто пам’ятати, що шлях до успіху це не тільки й не стільки призи й нагороди, квіти й посмішки, а постійна наполеглива праця, самоконтроль і впевнена поведінка.

 Обираючи приклад для наслідування, кожен робить свій вибір сам. Цей вибір може вплинути на здоров’я людини, розвиток її особистості. Завжди треба обміркувати, чи варто наслідувати звички людей, яких зустрічаєш або бачиш на екрані телевізора. Кожен сам визначає, яким бути. Слід удосконалювати власний характер. Завжди бути ввічливою, відповідальною, доброзичливою людиною.

Ознаки дружніх, недружніх і небезпечних компаній

Найближче оточення — близькі, учителі, друзі, товариші в класі та у дворі — найбільше впливає на підлітків. У підлітків часто з’являються нові захоплення і коло спілкування змінюється та розширюється. Щоб уникнути небезпеки для здоров’я, важливо вміти розрізняти дружні, недружні та небезпечні компанії.

Ознаки компаній підлітків

Дружні компанії (записати)

• ·        кожного сприймають таким, яким він є
• ·        толерантно й доброзичливо ставляться до думок і поглядів одне одного
• ·        поважають і підтримують одне одного
• ·        допомагають у навчанні
• ·        охоче приймають нових друзів
• ·        не мають жорстких правил поведінки всередині групи
• ·        не забороняють спілкуватися з іншими людьми поза групою

Недружні компанії (записати)

• ·        можуть ділитися на невеликі групи, які конкурують між собою
• · кожну групу об’єднує прагнення вирізнитися серед інших певними правилами, поведінкою, одягом тощо
• ·        підкреслюють значущість окремих людей
• ·   не поважають і не підтримують одне одногоне цікавляться справами одне одного
• ·        неохоче приймають інших

Небезпечні компанії

• ·        мають ватажка й жорсткі правила поведінки
• ·        вимагають повної підпорядкованості та відданості
• ·        можуть карати неслухняних
• ·        ставлення до інших зверхнє, агресивне. Можуть тиснути на оточуючих, глузувати з них, принижувати
• ·        забороняють спілкування поза групою
• ·        можуть бути поширені куріння, вживання алкоголю, наркотичних речовин, схильність до ризикованої поведінки

Проявами насильства щодо неповноліт­ніх вважають нехтування, відсутність доб­розичливої атмосфери (психологічна ізо­ляція), втягування у з’ясування стосунків і використання задля шантажу, нав’язування чого-небудь проти волі тощо.

ü Фізичне насильство – усі форми трав­матизму, спричинені навмисними діями підлітків;

ü Сексуальне насильство. Це залучення дітей або підлітків до 18 років до сексуаль­ного життя без розуміння та згоди на це, а також просте споглядання чи присутність при сексуальних діях.

ü Емоційне (психічне) насилля - це вплив на психіку дитини шляхом залякування, по­гроз (зокрема фізичною розправою), щоб зламати волю до опору, заблокувати відстою­вання своїх прав та інтересів, примус робити те, що суперечить її моральним принципам, висміювання, дратування, кривдження, за­лякування, критика, ігнорування, приниження.

09.04.20.

ТЕМА: Правила користування газовими приладами, електроприладами, водогоном, тепловими мережами. Безпека під час користування засобами побутової хімії. 

Параграф підручника №26


Перегляньте презентацію, запишіть основні правила поводження з електроприладами, газовими приладами.

16.04.20.

ТЕМА: Виникнення пожеж.

Параграф підручника№ 27

Заповніть пропуски в тексті, використовуючи знання з попередніх уроків.

Перед виходом із дому ретельно перевіряй, чи закриті всі … Вода – гарний … електричного струму. За телефоном 104 викликають … Перед використанням будь-якого засобу побутової хімії слід уважно прочитати …

Слова для довідки: крани, провідник, аварійну газову службу, інструкцію.

Причини виникнення пожеж

Життя людини без вогню було б неможливим. Але коли порушують правила поводження з вогнем, може виникнути пожежа.

Пожежа — це неконтрольований процес горіння, коли полум’я охоплює і знищує все, що може горіти. Вогонь завдає значних матеріальних втрат, знищує природні ресурси, загрожує здоров’ю і життю людей, може суттєво погіршити стан навколишнього середовища.

Для виникнення горіння необхідні певні умови: джерело запалювання, повітря, горючі матеріали. Такі умови називають трикутником вогню.

Предмети й речовини бувають горючі та негорючі.

Причиною пожежі в оселі може бути:

необережне поводження з вогнем, бенгальськими вогнями, феєрверками

порушення правил безпеки під час користування побутовими електричними й газовими приладами

порушення правил зберігання і використання горючих і легкозаймистих речовин

Стадії розвитку пожежі. Пожежна охорона. Профілактика пожеж

Розрізняють три стадії розвитку пожежі.

• Початкова (загоряння). Триває від 5 до 30 хв. Відносно низька температура й незначна швидкість поширення вогню. Вогонь досить легко загасити.
• Основна (стійке або розвинуте горіння). Горіння підсилюється і прискорюється. Підвищується температура полум’я. Збільшуються факел полум’я і площа поширення вогню. Загасити пожежу дуже важко.
• Кінцева (згасання пожежі). Завершується горіння, поступово знижується температура. Вогонь згасає, коли догоряють горючі речовини.

Пожежу легше попередити, ніж загасити. Для цього в повсякденному житті необхідно суворо додержуватися правил пожежної безпеки.

• Не гратися із сірниками, запальничками. Стежити, щоб цього не робили друзі та молодші діти.
• Додержуватися правил пожежної безпеки під час користування бенгальськими вогнями.
• Не нагрівати на вогні банки з-під фарб, аерозольні балончики, невідомі предмети.
• Завжди вимикати телевізор після перегляду телепередач.
• Не залишати без нагляду електронагрівальні прилади.
• Додержуватися правил користування газовою плитою. Користуватися нею тільки під наглядом дорослих.

Підрозділи пожежної охорони займаються не тільки гасінням пожеж, а ще й профілактикою їх виникнення. Працівники пожежної охорони перевіряють справність електричної мережі, наявність і доступність засобів гасіння пожеж, пожежних драбин, сходів, основних і запасних виходів і входів у будівлях.

У будівлях встановлюють пожежну сигналізацію. За сигналом треба негайно вийти з оселі, будинку. Організований вихід людей з місця можливої небезпеки називають евакуацією.

План евакуації з будинку

Схеми та плани евакуації людей при пожежі мають бути вивішені на видних місцях. У них зазначено евакуаційні шляхи й виходи в разі небезпечної ситуації, а також правила поведінки людей під час евакуації.

Щоб своєчасно й безпечно вийти з оселі або одноповерхового будинку під час пожежі, треба завчасно знати, як діяти. Для цього розробити план евакуації під час пожежі. Накреслити на папері план помешкання, обговорити його з дорослими. Якщо живете в одноповерховому будинку, знати і зазначити на плані два шляхи виходу з кімнат і будинку: основний і запасний. Разом з дорослими потурбуватися, щоб усі вікна і двері можна було за потреби швидко відчинити. Якщо живете в багатоповерховому будинку, дізнатися в дорослих, чи є в будинку запасний (аварійний) вихід та де він. Запам’ятати, що ліфтом під час евакуації користуватися не можна. Виходячи з кімнат, обов’язково зачиняти за собою внутрішні двері. Бажано зазначити на плані, де знаходяться підручні засоби гасіння пожежі та підручні засоби захисту. Домовитися заздалегідь про місце зустрічі після виходу з будинку. Зважити на те, що під час пожежі в задимленому помешканні буде важко орієнтуватися, оглядовість буде обмеженою. Тому потренуватися пройти шлях евакуації спочатку разом з дорослими, потім самостійно.

16.04.20.

ТЕМА: Пожежогасіння.

Параграф підручника№ 28

У разі пожежі слід зателефонувати 101. А потім спробувати загасити вогонь.

На початку пожежі можна використовувати підручні засоби гасіння: воду, пісок, ковдру з натуральних матеріалів, пральний порошок, брезентові покривала.

Найчастіше гасять пожежу водою, використовуючи пожежні або звичайні відра.

Якщо горять легкозаймисті рідини, наприклад бензин, вони спливають над водою і продовжують горіти. Загасити їх можна, закидавши піском, землею чи накривши мокрим брезентом або іншою цупкою тканиною, щоб припинити доступ кисню.

Якщо загорівся електроприлад, наприклад телевізор або електрочайник, їх теж не можна зразу гасити водою. Це призводить до ураження електричним струмом. Спочатку треба від’єднати прилад від електромережі, витягнувши штепсель з розетки. Руку перед цим слід обмотати сухою ганчіркою або шматком тканини. У деяких випадках треба вимкнути електропостачання на щитку. Якщо горіння не припиняється, накрити електроприлад цупкою тканиною або ковдрою, щоб перекрити доступ кисню. При горінні телевізора воду треба лити на задню поверхню вимкненого електроприладу, стоячи збоку від нього, тому що нагрітий кінескоп може вибухнути. 

Крім підручних засобів, для гасіння пожеж використовують вогнегасники.

Вуглекислотні вогнегасники (ВВК-2, ВВК-5, ВВК-8) застосовують для гасіння пожеж електроустановок, двигунів внутрішнього згоряння, книгосховищ, у яких зберігаються цінні історичні та художні матеріали. Такими вогнегасниками обладнано вантажні автомобілі, автобуси, маршрутні таксі та інші транспортні засоби. Користуватися ним слід у захисних рукавицях.

Порошкові вогнегасники (ВП-5, ВП-25) використовують для гасіння всіх видів пожеж: легкозаймистих рідин, газів, електроустановок під струмом, твердих матеріалів. Користуючись такими вогнегасниками, треба захищати органи дихання.

Рідинні вогнегасники використовують для гасіння матеріалів і виробів, що погано змочуються. Це — бавовна, вата, вироби з дерева, пластмаси.

Хімічно-пінні вогнегасники (ВХП-10) можна застосовувати для гасіння пожеж нафтопродуктів і твердих речовин. Ними не можна гасити пожежі електричних установок, приладів, які перебувають під струмом.

На корпусі кожного вогнегасника написано або схематично зображено інструкцію щодо його використання.

Захист органів дихання в зоні пожежі

Під час пожежі люди гинуть не так від вогню чи високої температури, як від диму й газів, що виділяються у процесі горіння. Щоб не отруїтися цими газами, треба насамперед захистити органи дихання.

• Закрити рот і ніс тканиною, бажано вологою. Можна використати носовичок, шарф, рушник, рукав сорочки, футболки.
• Якщо пожежа сталася, коли людина перебувала в ліжку, підводитися не можна, тому що чадний газ піднімається вгору. Треба закрити ніс і рот тканиною і сповзти на підлогу.
• Вибиратися з кімнати поповзом, не піднімаючи голови.

Дії в разі загоряння одягу

• Якщо під час пожежі загорівся одяг, бігти не можна — це тільки посилить горіння. Слід зупинитися, спробувати якомога швидше зняти одяг.
• Якщо це не вдалося, упасти на землю або підлогу та покачатися, щоб збити полум’я. При цьому треба захищати очі та обличчя руками.

• Якщо одяг загорівся на іншій людині, спробувати допомогти їй зняти одяг, збити полум’я цупкою тканиною або своїм верхнім одягом.

• Якщо не вдалося, повалити постраждалого на землю або підлогу і в будь-який спосіб збити полум’я: залити водою, закидати піском, землею, взимку — снігом. Накинути цупку тканину (брезент, ковдру, пальто) і щільно притиснути її до одягу постраждалого. Голова має залишатися відкритою, щоб постраждала людина не отруїлася продуктами горіння.

30.04.20.

ТЕМА: Небезпечні промислові об'єкти.

Параграф №29

Промислові об’єкти — це заводи, фабрики, комбінати, переробні підприємства.

Нафтопереробний завод

Содовий завод

Люди, які живуть поблизу промислових об’єктів, мають знати і ретельно додержуватися правил безпечної поведінки й особистої гігієни:

Іноді на підприємствах стаються аварії. Великі аварії, які призводять до загибелі людей, називають катастрофами. Унаслідок аварій і катастроф можуть виникнути пожежі, статися вибухи та викиди небезпечних речовин у повітря, забруднення отруйними речовинами водойм та ґрунтів на великій території. Тому аварії на підприємствах загрожують здоров’ю і життю значної кількості людей.

За наслідками аварій промислові об’єкти поділяють на групи.

Групи небезпечних промислових об’єктів

Радіаційно небезпечні. Підприємства, що використовують радіоактивні речовини. Наприклад, атомні електростанції, дослідницькі ядерні установки.

Наслідки аварії. Викид радіоактивних речовин у навколишнє середовище. Забруднюються повітря, ґрунт, водойми. У людей порушується діяльність нервової системи, органів кровотворення, шлунково-кишкового тракту.

Пожежо- й вибухонебезпечні, на яких використовують легкозаймисті й вибухонебезпечні речовини. Наприклад, підприємства нафтової, газової, металургійної, деревообробної, хімічної промисловості.

Наслідки аварії. Пожежа, висока температура, шкідливі й отруйні продукти згоряння. Особливо небезпечна під час вибуху повітряна ударна хвиля й осколки. У людей можуть бути опіки шкіри, дихальних шляхів, отруєння продуктами згоряння, травми.

Хімічно небезпечні, на яких використовують небезпечні хімічні речовини, зокрема, хлор, аміак, ртуть. Наприклад, хімічні заводи, склади хімічних речовин.

Наслідки аварії. Викид або витік сильнодіючих отруйних речовин. Забруднюються повітря, ґрунт, водойми. В організм людини отруйні речовини можуть потрапити через органи дихання, шкіру, з їжею, водою. Спричиняють опіки, сухий кашель, може виникнути сльозотеча, нудота, задуха.

Гідротехнічні споруди. Наприклад, гідроелектростанції, захисні греблі.

Наслідки аварії. Утворення хвилі великої руйнівної сили. Затоплення великих територій, руйнування житлових будинків і промислових об’єктів, порушення умов життєдіяльності людей.

Аварії на транспорті під час перевезення небезпечних хімічних, пожежо- й вибухонебезпечних речовин.

Наслідки аварії. Витік небезпечних речовин. Забруднення довкілля, травмування людей.

Якщо в повітрі з’явився різкий неприємний запах, незвичайний за кольором пил, видно стовбур диму, раптово жовтіють рослини, гинуть комахи, птахи, риби, то, найімовірніше, стався викид шкідливих речовин.

Про небезпеку населення обов’язково сповіщають сигналом «Увага всім!»: лунає сирена цивільної оборони, переривчасті гудки підприємств, транспорту, удари в дзвони, рейки. Крім цього, дільничний міліціонер і працівники ЖЕКу попереджують жителів про аварію. Регіональні оператори стільникового зв’язку також оповіщують населення SMS-повідомленнями.

Почувши сигнал, потрібно:

Усі рекомендації слід виконувати швидко й точно. Від цього залежить здоров’я і життя.

Як діяти в разі аварії на підприємстві

Якщо перебуваєш у школі

• Швидко зібрати всі свої речі
• Точно додержуватися вказівок учителя

Якщо перебуваєш надворі

• Послухати повідомлення, яке передають вуличні гучномовці або пересувні засоби оповіщення населення
• Прочитати інформацію на вуличних світлодіодних екранах, плазмових панелях, розташованих у місцях масового перебування людей
• Діяти відповідно до рекомендацій

Якщо рекомендовано залишатися вдома

• Чітко виконувати все, що скажуть дорослі
• Не можна виходити надвір чи в під’їзд
• Не можна випускати з приміщень свійських тварин

• Прикріпити до дверей іззовні повідомлення про те, скільки людей у приміщенні
• Щільно зачинити вікна, двері, димоходи, вентиляційні отвори. Щілини у вікнах заклеїти скотчем, пластиром або цупким папером, заткнути ганчір’ям, ватою
• Завішати вхідні двері від стелі до підлоги ковдрою або цупкою тканиною впритул до дверей. Щільно заткнути всі щілини
• Вимкнути всі електричні й газові прилади, вентилі, перекрити воду
• Зробити якомога більший запас питної води: наповнити й закрити пляшки, відра. Їсти консерви або їжу, що зберігалась у закритих упаковках
• Якщо сталася аварія з витоком хлору, не можна ховатися в погребах і підвалах. Вони можуть бути заповнені отруйною речовиною, бо хлор важчий за повітря.
• Якщо сталася аварія з витоком аміаку, навпаки, слід із верхніх поверхів спуститися на нижні. Аміак легший за повітря і підніматиметься вгору.

Якщо оголошено евакуацію

• Чітко виконувати все, що скажуть дорослі
• Щільно зачинити вікна та двері

• Вимкнути електричні та газові прилади, вентилі, перекрити воду
• Узяти документи та гроші, воду, продукти харчування
• Одягнути захисний одяг

• Зачинити квартиру та рухатися до місця збору для евакуації
• Надворі рухатися швидко, але не бігти, не здіймати пилу, не торкатися оточуючих предметів, не наступати на краплі рідини
• Визначити напрямок вітру та рухатися так, щоб вітер дув убік
• Уникати низин, намагатися йти в бік підвищення місцевості
• Не можна нічого підбирати по дорозі, сідати на землю, збирати ягоди, фрукти, городину, пити воду з відкритих водойм
• Вийшовши із забрудненої зони, обережно зняти верхній одяг, скласти його в поліетиленовий пакет. За можливості ретельно промити очі, вимитися під душем

Якщо живете поблизу від хімічно небезпечного промислового підприємства, треба бути готовим до можливих небезпечних ситуацій. Виготовити та зберігати в доступному місці ватно-марлеві пов’язки для всіх членів родини. Підготувати одяг, який можна використати для захисту в разі небезпеки, потренуватися швидко вдягатися. Навчитися герметизувати приміщення. Узгодити дії з дорослими.

Той, хто знає, як поводитися в разі аварії, захистить і врятує власне життя, допоможе іншим.

Висновок

У промисловій зоні слід додержуватися правил безпечної поведінки. Навчитися убезпечувати себе й оселю в разі аварії. Запам’ятати сигнали цивільної оборони, що сповіщають про аварію, уміти швидко й чітко діяти за рекомендаціями рятувальних служб. Виготовити ватно-марлеву пов’язку й підготувати захисний одяг.

07.05.20.

ТЕМА: Ти - велосипедист

Параграф підручника №30,31.

Велосипедні прогулянки — приємний і корисний для здоров’я вид дозвілля. Їзда на велосипеді сприяє зміцненню серця, судин, м’язів, легенів, зниженню маси тіла. Розвиває увагу, швидкість реакції. Такі прогулянки не завдають шкоди довкіллю.

26 травня в усьому світі відзначається Міжнародний день велосипедиста. У цей день навіть той, хто щодня користується автомобілем, пересідає на двоколісний транспорт.

Елементи конструкції велосипеда, що впливають на безпеку руху

Щоб поїздка на новому велосипеді була безпечною, слід, насамперед, уважно прочитати інструкцію.

Велосипед повинен мати:

Заборонено керувати велосипедом з несправним гальмом, звуковим сигналом, а в умовах недостатньої видимості — з вимкненим ліхтарем і без світлоповертачів.

Щоб їздити було зручно, регулюють висоту сидіння. Вона має бути такою, щоб, крутячи педалі, можна було повністю випрямити ноги.

Коли вчишся їздити на велосипеді, починай з повільної їзди на відстань до 2 км. На прогулянку варто взяти пляшку з водою та засоби для надання допомоги в разі травмування. Їздити тільки у світлу пору доби. Не можна їздити в дощову погоду, у туман, під час сильного вітру.

Одяг і засоби безпеки для велосипедиста

Для поїздок на велосипеді одяг має бути зручним та яскравого кольору. Адже яскравий одяг привертає увагу, і водії машин здалеку помічають велосипедиста на дорозі.

Правила дорожнього руху для велосипедистів

Велосипедист на дорозі — водій. Тому він має додержуватися Правил дорожнього руху, як і водії інших транспортних засобів. І обов’язково знати дорожні знаки для велосипедистів.

Велосипедна доріжка

Доріжка для пішоходів і велосипедистів

Рух на велосипедах заборонено

Виїзд велосипедистів

За Правилами дорожнього руху:

• до 14 років на велосипеді можна їздити лише по спеціальних велосипедних доріжках, на стадіонах, майданчиках, на подвір’ї. Якщо велосипедної доріжки немає і треба рухатися дорогою, то їхати тільки узбіччям. Виїжджати на проїзну частину дороги велосипедист має право тільки після 14 років;
• якщо велосипедна доріжка перетинає дорогу поза перехрестям, водій велосипеда зобов’язаний дати дорогу іншим транспортним засобам, що рухаються по дорозі;
• рухаючись групами, велосипедисти повинні їхати один за одним, щоб не заважати іншим учасникам дорожнього руху.

Не забувай, що користуватися мобільним телефоном під час руху заборонено. А порушення правил безпечного руху на велосипеді може призвести до ДТП.

Правила перевезення вантажів і пасажирів

Хоч як добре їздить велосипедист, стійкість велосипеда обмежена. На слизькій дорозі, під час наїзду на перешкоду велосипедист може втратити рівновагу, упасти і травмуватися. Стійкість двоколісного транспортного засобу ще менша, якщо на велосипеді вантаж. Перевозити вантаж треба на спеціальному багажнику або у велорюкзаку. Якщо під час поїздки трапляються ділянки дороги, де їхати велосипедом з вантажем небезпечно, вантаж переносять вручну або ведуть велосипед, як при переході дороги.

Велосипедистам забороняється:

Правила виконання маневрів на велосипеді

Маневр — зміна напрямку руху транспортного засобу. За 50 м до місця виконання маневру велосипедист зобов’язаний подавати попереджувальні сигнали рукою.

Перед початком руху велосипедист має переконатися, що поблизу немає автомобілів. Потім попередити сигналом інших учасників транспортного руху.

Якщо велосипедист упав з велосипеда, слід обробити подряпину дезінфікуючими засобами, у разі потреби покликати на допомогу дорослих, завести постраждалого до дому, викликати «швидку допомогу».

Висновок

Велосипедист на дорогах повинен додержуватися Правил дорожнього руху. Уміти подавати сигнали про маневри. Щоб убезпечитися від травмування, слід обладнати велосипед світлоповертачами і дзвоником, додержуватися правил добору одягу для поїздок. Не можна порушувати правил перевезення вантажів і пасажирів на велосипеді. Додержання Правил дорожнього руху та безпеки велосипедиста — запорука здоров’я.

14.05.20.

ТЕМА: Телефони аварійних служб. Повідомлення рятувальних служб. Правила взаємодії з рятувальниками. Перша допомога.

Параграф №32,33.

Отже, сталося щось таке, з чим ти не можеш упоратися. Десь спалахнуло, вибухнуло, хтось знепритомнів, потрапив у дорожньо-транспортну пригоду, загубився... У цьому випадку слід негайно повідомити рятувальників. Куди телефонувати?

Запишіть в зошит всі номери телефонів!

Якщо треба викликати працівників рятувальної служби, слід повідомити:

• що сталося;
• чи є постраждалі;
• адресу, де сталася небезпечна подія, за можливості — найзручніший маршрут проїзду;
• ім’я, прізвище.

Повідомити про небезпечну ситуацію можна телефоном. Якщо немає мобільного телефону чи телефону-автомата, можна попросити перехожого викликати рятувальну службу з його телефону. Можна також скористатися телефоном у будь-якій найближчій організації. Важливо не гаяти часу і не соромитися. Від своєчасного надання допомоги залежить життя людей.

Пам’ятай, що:

• служби захисту й порятунку населення викликають з найближчого телефону без телефонної картки й поза чергою;
• не можна турбувати служби захисту й порятунку населення безпідставно!
• коли рятувальники прибули, слід виконувати їхні вказівки. Не сперечатися, не заважати працювати. Якщо виникнуть запитання — відповідати чітко.

Перша допомога в разі ураження електричним струмом

Під час проходження через тіло людини електричний струм спричиняє опік. Через ураження електричним струмом може зупинитися серце чи дихання.

Важливо знати, як правильно надати постраждалим допомогу до приїзду лікарів. Іноді від цього залежить здоров’я і життя людини.

Як надати допомогу ураженому електричним струмом?

Насамперед, якомога швидше звільнити потерпілого від дії електричного струму. Для цього слід відключити подачу електричного струму до помешкання на щитку (виключити рубильник або викрутити запобіжники, якщо є автоматичний вимикач — виключити його).

Якщо неможливо відключити електрику на щитку, слід подбати про свою безпеку й тільки потім звільнити ураженого від дії електричного струму:

• надіти гумові або сухі шерстяні рукавиці чи обмотати руки сухою тканиною;
• взутися в гумове взуття;
• стати на гумовий килимок, суху дерев’яну дощечку чи навіть книжку;
• сухим дерев’яним або пластмасовим предметом відвести провід від потерпілого, спробувати відтягти його від проводу, взявшись за одяг, не доторкаючись до оголених частин тіла.

Коли уражений не буде під дією струму, необхідно:

• покласти його на спину;
• розстебнути комір;
• побризкати обличчя холодною водою;
• викликати «швидку допомогу» або лікаря й повідомити дорослих.

Перша допомога в разі потрапляння хімічних речовин на шкіру

Опіки засобами побутової хімії називають хімічними. Якщо хімічна речовина потрапила на шкіру, виникає почервоніння або побіління, подразнення, запалення. Людина може не відчувати болю, але відчуває загальну слабкість, може паморочитися голова. При хімічних опіках потрібно обов’язково викликати «швидку допомогу». Ще до приїзду лікаря слід негайно надати допомогу собі чи потерпілому.

При хімічних опіках шкіри рідкою речовиною уражене місце промивають водою впродовж 15-30 хвилин. Не можна змивати сильним напором води, терти ватним тампоном або цупкою тканиною. Якщо на шкіру потрапила концентрована кислота, наприклад оцтова, азотна, після промивання обробити місце опіку мильною водою, слабким розчином питної соди. При опіку засобом для чищення каналізаційних труб після промивання знешкодити його дію можна розчином лимонної кислоти або розведеним харчовим оцтом.

Якщо хімічна речовина потрапила в очі, їх ретельно промивають холодною водою впродовж 20 хвилин, видаляючи хімічну речовину. Голову тримають так, щоб можна було спрямувати струмінь води до внутрішнього куточка ока. Уражене око має бути широко розплющене.

Якщо шкіру обпечено сухою хімічною речовиною, її треба струсити або зняти сухою ганчіркою чи клаптиком тканини. Не можна здувати, щоб речовина не потрапила в очі. Промивати уражене місце водою 30 хвилин.

При отруєнні медикаментами необхідно:

• викликати «швидку допомогу»;
• промити шлунок великою кількістю підсоленої води;
• викликати блювання.

При отруєнні природним і чадним газом:

• відчинити вікна та двері в приміщенні;
• вивести або винести надвір постраждалого, розстебнути одяг на грудях;
• умити його або на голову покласти мокрий компрес;

• якщо в постраждалого слабке дихання, дати понюхати нашатирний спирт;
• викликати «швидку допомогу» або лікаря;
• до приїзду лікаря постраждалого покласти в ліжко, розтерти тіло, прикласти грілку до ніг, напоїти міцним чаєм.

Перша допомога при дорожньо-транспортній пригоді

У транспортному засобі обов’язково має бути автомобільна аптечка з ліками й засобами для надання першої допомоги при ДТП.

Засоби для зупинки кровотечі та накладання пов’язок при травмах:

• джгут для зупинки кровотечі (1);
• бинт стерильний (2);
• серветки для очищення ран (3);
• серветки для зупинки кровотечі (4);
• стерильний пакет для перев’язки (5); лейкопластир звичайний і бактерицидний (6);
• косинка перев’язувальна (7).
• Знезаражувальний засіб — розчин йоду (8).
• Знеболювальне у шприц-тюбику (9).
• Серцевий препарат — нітрогліцерин у капсулах (10).

Додаткові засоби: ножиці з тупими кінцям (11); рукавички медичні (12); плівка (клапан) для проведення штучного дихання (13); краплі для очей у шприц-тюбику (14); шпильки (15).

Усі лікарські засоби вміщено у футляр. Правила користування ними подано в інструкції, яка також лежить у футлярі.

21.05.20.

ТЕМА: Самостійна робота з теми "Безпека в побуті й навколишньому середовищі"