9 клас (Основи здоров'я)

У робочих зошитах записуємо дату, тему уроку.

Все, що виділено червоним кольором необхідно записати. Малюнки та таблиці за необхідності записати (це буде вказано).
З 24.05.20. результати проектів, практичних робіт, тестів НЕ ПРИЙМАЮТЬСЯ.

13.03.20.

ТЕМА: Цінність родини. Чинники міцної родини. Готовність до сімейного життя. Поняття  «гендер» і «стать».

Параграф № 22

Сім’я — головний осередок суспільства. Вона відіграє надзвичайну роль у його життєдіяльності — через фізичну й соціокультурну зміну поколінь забезпечує можливість існування суспільства. У сім’ї створюється найбільше суспільне багатство — людина. Тут вона народжується і формується як особистість. Це та клітинка, з котрої розпочинається будь-яка держава. Немає країни без сім’ї, сімейно-родинних відносин.

Без сім’ї неможливе відтворення населення, його соціалізація і, нарешті, неможливе утворення всіх інших соціальних інституцій. Саме рівень розвитку сім’ї разом з характеромпраці зумовлюють суспільний порядок, за яким живуть люди в різних державах, за різних історичних умов.

Водночас функціонування сім’ї є результатом специфічних соціальних процесів, що відбуваються в суспільстві. Отже, сім’я — це ніби проміжний стан між суспільством та індивідом.

Функції сім’ї.

1. матеріально-економічна функція;

2. житлово-побутова функція;

3. репродуктивна функція;

4. комунікативна функція (психологічний клімат у сім’ї);

5. виховна функція;

6. рекреативна функція (вільний час, відпочинок).

Родинні цінності. 

- Родина є однією з найважливіших життєвих цінностей. Лише у шлюбі людина найповніше себе реалізовує як чоловік і жінка, голова родини і господиня, батько і матір. Дружна родина завжди надихає, підтримує, допомагає, задовольняє фізіологічні, соціальні і духовні потреби дітей.

- Яким же чином родина задовольняє фізіологічні, соціальні і духовні потреби? (знайдіть відповідь у підручнику).

Фізіологічні – мати й батько створюють затишний дім, дбають про їжу, одяг.

Соціальні – дають любов, повагу, належність до групи. Дитина вчиться спілкуватися, розв’язувати конфлікти і будувати свої стосунки з батьками, братами, сестрами; засвоює цінності й норми поведінки.

Духовні – знайомиться вперше з прекрасним: кімнатні рослини, вишиті рушники, написані картини; тут співають колискову, читають книжки, навчають народних ремесел; задовольняють пізнавальні, естетичні потреби  та потреби в самореалізації.

Завдання:

1. Знайдіть у підручнику та запишіть ознаки зрілості.
2. Визначте, якої зрілості може набувати людина.
3. Запишіть визначення:

20.03.20.

ТЕМА: Стан репродуктивного здоров’я молоді в Україні. Негативні наслідки ранніх статевих стосунків. Запобігання захворюванням, які передаються статевим шляхом. Засоби контрацепції. Значення моральних цінностей для профілактики ІПСШ(інфекції, що передаються статевим шляхом).

Параграф № 23, с. 165 законспектувати вплив психоактивних речовин на репродуктивне здоров'я.

Торкнемося медичної сторони фізіологічних наслідків позашлюбних і дошлюбних ста­тевих зв'язків.

На сьогодні відомо понад 30 захворювань, що передаються статевим шляхом. Серед них — венеричні хвороби, гепатит В і С, ВІЛ-інфекція й заключна її стадія — СНІД. Тією чи ін­шою мірою вони небезпечні для здоров'я чоловіка, жінки та їхніх дітей. Цікаво, що корінь слова «венеричні» (мабуть, як і самі ці хвороби) веде свій початок від культу богині кохання й краси Венери. Вона не цуралася ні роз­пусти, ні подружніх зрад. Дійсно, є про що задуматися...

Відомо, що в нормі жіночі ста­теві шляхи містять багато мікро­організмів. Частина з них типова для всіх жінок, інша частина ста­новить індивідуальний фон. Бак­терії, властиві здоровим жінкам, підтримують потрібний ступінь кислотності піхви. Це захищає від інфекцій і забезпечує виживання сперматозоїдів. За нерозбірливих інтимних зв'язків в організм потрапляють чужорідні мікроорга­нізми (віруси, грибки, бактерії). Якщо якихось мікроорганізмів стає більше або, навпаки, менше, то крихка рівновага порушуєть­ся. Наприклад, зниження загаль­ної кількості бактерій сприяє по­силеному розмноженню грибків і розвитку важких форм грибкових захворювань. Бактеріальний вагіноз (дисбаланс мікрофлори піх­ви) знижує ступінь кислотності й створює лужне середовище. У майбутньому це стає причиною викиднів, передчасних пологів і безплідності. Сильно змінюється й індивідуальна жіноча мікро­флора. Бактеріям доводиться зви­кати, перебудовуватися, присто­совуватися до нової мікрофлори. Але поступово їхня здатність до адаптації висихає, втрачається. У статевих шляхах починають роз­множуватися чужі, зазвичай па­тогенні, хвороботворні мікроби. Це призводить до важких, затяж­них інфекцій.

Жінці, що мала більше ніж сім статевих партнерів, хай вона на­віть і не заразилася від них яко­юсь інфекцією, гінекологи прак­тично відразу ставлять діагноз хронічного запалення придатків. Звідси — ризик позаматкової вагітності, безплідності й інших хронічних захворювань.

Чим ще небезпечна часта зміна партнерів? Чужорідні мі­кроорганізми руйнують ціліс­ність слизових оболонок сечо­статевих органів. Тим самим у них створюються вогнища ура­ження і послабляється імунітет. А збої на рівні імунної системи, особливо на фоні спадкоємної схильності, «запускають» онко­логічні процеси.

Інфекції, що передаються статевим шляхом

ІПСШ раніше називали вене­ричними хворобами. Щороку ми чуємо все нові й нові назви цих хвороб, і може видатися, що всі ці хвороби з'явилися нещодавно. Насправді нові назви з'являються тоді, коли сучасна діагностика точно визна­чає, який збудник спричинив за­хворювання.

На сьогодні виявлено понад 40 мікробів і вірусів, що спричи­няють статеві інфекції.

Усі захворювання із групи ІПСШ передаються переважно статевим шляхом.

Крім того, тією чи іншою мі­рою всі ці хвороби можуть пере­даватися від матері до дитини, а деякі з них — і через кров.

Майже всі збудники цих за­хворювань швидко гинуть поза людським організмом, однак за­раження в побуті відбувається (дуже рідко й зазвичай тільки в дітей).

Зараження не завжди й не відразу проявляється.

 Кожне захворювання має свою тривалість «прихованого періоду», а часто взагалі може не проявлятися. У цьому разі людина не знає про захворюван­ня, веде звичний спосіб життя й може бути джерелом зараження.

Навіть якщо захворювання все-таки проявляється, ознаки можуть бути не дуже чіткими або швидко зникнути. При цьому треба знати, що самолікування ІПСШ може бути недостатнім і здатне призвести до розвитку хронічних інфекцій.

Лікування, призначене лікарем-дерматовенерологом і по­чате вчасно, здебільшого дає хороші результати.

 Але якщо з якихось причин хворобу за­пущено, можуть виникнути ускладнення, наприклад: імпо­тенція (фригідність), запалення статевих органів, сечового мі­хура, нирок, безплідність (сьо­годні в Україні близько 40 % молодих сімейних пар страждає на безплідність) і патології в розвитку плода.

Найпоширенішими є сифіліс, гонорея, трихомоноз, хламідіоз, уреаплазмоз, кандидоз, вірусні статеві інфекції. Ці хвороби досить легко передаються від од­нієї людини до іншої під час ста­тевого контакту.

Лікуванням ІПСШ може за­йматися лікар з фаховою освітою (дерматовенеролог, гінеколог, уролог).

Зникнення проявів захворю­вання на фоні лікування або без нього не завжди означає виду­жання. Для лікування традицій­них ІПСШ не завжди достатньо одного курсу лікування, тому що в збудників інфекції досить швидко розвивається звикання до найдосконаліших лікарських препаратів.

Записати таблицю:

ІПСШ

Інфекція

Збудник

Інкубацій­ний період

Клініка

Ускладнення

Перебіг

Лікування

Сифіліс

Бліда спірохета

3—4 тижні

Твердий шанкер (виразка без болю), збільшені лімфовузли, різні висипки, руй­нування тканий, порушення само­почуття

Ушкодження вну­трішніх органів, частіше ЦНС, на­родження хворої Дитини

Періодичний: І — 6—7тиж­нів; ІІ – 2 - 5 років; III — 10 і більше років

АнтибіотикиІ і ІІ — 100% виліковують; ІІІ — 100% ускладнення

Гонорея

Гонокок

3—7 днів

Сверблячка, по­дразнення, різі і болі під час сечо­випускання, гній­ні виділення

Перехід на вну­трішні статеві органи. Перитоніт. Безплідність

Циклічний, може бути прихований

Антибіотики на  ранніх етапах — 100% вилікову­ють

Трихомо-кіаз

Трихомо­нада вагінальна

7—ЗО днів

Сверблячка, по­дразнення, виді­лення

Перехід на вну­трішні статеві органи.   Перитоніт. Безплідність

Гострий 2-— 4 тижні, потім Циклічний Може бути прихований

Антибіотики + місцеве лікувавання слизової в гострому періо­ді — до 90 %, у хронічному — до 50 % вилікову­ють

Уреаплазмоз

Уреаплазма

Здні— 5 тижнів

У чоловіків ура­жаються уретра, передміхурова залоза, сім'яні пухирці, придат­ки яєчок, сечовий міхур. У жінок — малосимптомно

Жінки — рідко. Чоловіки — ура­жаються уретра, передміхурова залоза, сім'яні пухирці; придатки яєчок, сечовий міхур, порушення сперматогенезу

Малосимптомний

Антибіотики + місцеве лікуван­ня слизової; рано почате—100% виліковують

Хламідіоз

Хламідія трахоматіс

5—30 днів

Характерної клі­ніки немає

Перехід на вну-трішні статеві органи. Перитоніт. Уражає очі й су­глоби

Безсимптом-ний із рідки­ми нечіткими загостреннями

Антибіотики, препарати, що нормалізують імунітет, які перешкоджають рубцюванню, ферменти, міс­цеве лікування слизової. Повне виліковування — рідко

Герпес

Вірус герпесу

7—10 днів

Пухирці, біль, за­гальні слабкість

Зараження плода, ураження очей, ураження ЦНС (енцефаліт, менінгіг)

Хвилеподіб­ний, може бути прихова­ний

Противірусні препарати, що відновлюють імунітет. Знебо­лювання, змазу­вання вогнищ. Можлива трива­ла ремісія

Конди­ломи статевих органів

Вірус папіломи людини

2—6 міся­ців

Розростання у вигляді цвітної  -капусти

Зараження плода, іфовоточивість

Може бути прихований. Без лікуван­ня,-про­гресує

Видалення роз­ростань (хімічне, механічне, тер­мічне).-Препарати, що нормалізують імунітет. Виліковува-ність —100%

Ефект телегонії

Говорячи про наслідки випад­кових зв'язків, необхідно згада­ти явище телегонії. Приблизно 150 років тому кіннозаводчики, які виводили нові породи коней, для підвищення їхньої витрива­лості вирішили схрестити коня із зеброю. Досліди не вдалися: не відбулося ні єдиного зачаття: ні в коней від чоловічих особин зебр, ні в зебр-кобил від породистих жеребців. Досліди припинили й постаралися забути про них, думаючи, що справу закінчено. Проте через кілька років після в'язки породистих жеребців і матерів-чистокровок (які під час дослідів були покриті самцями-зебрами) стали народжуватися смугасті лошата. Як же могло трапитися, що, не завагітнівши від зебри, народивши кілька ра­зів від породистих коней лошат, кобила раптом з доброго дива народила чужинця? Приголо­мшений науковий світ назвав це явище телегонією.

Досліди сучасників Ч. Дарвіна — професора Флінта, Фелікса Ледантека й інших учених — з ін­шими тваринами підтвердили цей феномен. Ф. Ледантек написав книжку, де в розділі під назвою «Телегонія, або вплив першого самця» описав проведені дослі­ди. Тільки практики-собаківники не здивувалися, тому що давно вже знали: якщо хоча б раз по­родиста сука пов'яжеться з непородистим кобелем-дворнягою й навіть якщо в результаті цього в неї від нього щенят не буде, то в майбутньому породистих кобелів від неї не буде.

До нашого ж часу склалася парадоксальна ситуація: про це явище, що безпосередньо стосу­ється народження повноцінного потомства, знають переважно тваринники.

Тоді, 150 років тому, сучас­ники відразу стали запитувати фізіологів: «Чи не поширюєть­ся ефект телегонії на людей?». Але вчених уже не треба було підганяти.  Почалися  інтенсивні

фізіологічні, антропологічні, соціологічні, статистичні дослі­дження й навіть досліди, якщо, звичайно, така можливість ви­падала. І після багаторічних чис­ленних різнобічних дослідів без­стороння наука заявила твердо: «Так, ефект телегонії поширю­ється й на людей, причому навіть у яскравіше вираженій формі, ніж у світі тварин».

Отже, телегонія (від «теле» — далеко й «гоне» — народження, походження) — наука, яка ствер­джує, що на потомство жіночої особини впливають у тій або ін­шій мірі всі її попередні статеві партнери не залежно від того, були в них діти чи ні. Відомо, що навіть через кілька років після по­зашлюбних зв'язків із заїжджими гастролерами, на міжнародних фестивалях, масштабних спор­тивних змаганнях наші дівчата стали народжували від білих ге­нетично здорових чоловіків дітей «ні в матір, ні в батька, а в чорно­го або дебільного молодця».  

Зараз з'являються наукові по­яснення того, як гени партнера можуть проникати в генетичну систему жінки. Дослідження по­казали, що жінка, навіть не зава­гітнівши, буде нести в собі яйце­клітини, в які будуть убудовані ланцюжки ДНК усіх її попередніх статевих партнерів, і передасть своєму майбутньому потомству їхні гени разом із генами батька дитини.

Про контрацептиви

А чи знаєте ви, що практично всі ПС є абортивними, тобто вбивають плід на ранніх стадіях вагітності? До неабортивних ПС належать пре­зервативи, перерваний статевий акт, календарний метод. Вони не руйнують ембріона, а запобіга­ють зачаттю.

Часто за бездумне викорис­тання контрацептивів (за бажання не допустити або перервати вагітність) жінка розплачується докорами совісті й різними за­хворюваннями.

Так, гормональні контрацеп­тиви мають низку серйозних не­гативних ефектів:

1.         Закупорюють   кровоносні судини (погіршується, якщо жін­ка курить).

2.    Порушують   менструаль­ний цикл.

3. Підвищують масу тіла.

4. Можуть спричинити: біль голови,  нудоту,  блювоту,   піг­ментні плями, виростання зайвого волосся на тілі.

Один зі знайомих гінеколо­гів розповідав, що утроба 18— 20-літньої молодої дівчини, яка користується гормональними контрацептивами близько року, схожа на утробу жінки 70-80 років.

Є й інші ПС. Наприклад... спі­ралі. Механізм їхньої дії такий, що вони механічно подразнюють слизову оболонку матки й таким чином ембріон не може зачепи­тися тут, щоб розвиватися. (її, спіраль у матці, можна порівняти зі скабкою на пальці. Організм всіма силами відриває, виштов­хує скабку гноєм. Те ж саме від­бувається в утробі жінки.) Такі експерименти над своїм організ­мом дурно не минаються.

Презервативи

Увесь світ знає, що презерва­тиви не захищають від СНІДу, хіба що трохи знижують імовір­ність зараження. Пори латексу презерватива мають розміри від 5 до 50 мікронів, а це від 50 до 500 разів більше за розміри вірусу СНІДу, що можна порівня­ти з кулаком і дверним отвором. Навіть наклейки на автоматах, що торгують презервативами, в США містять напис: «Попере­дження! Презервативи не захи­щають від СНІДу...».

А ті, хто поширює неправду про захисну дію презервативів, — злочинці, зацікавлені в отриман­ні прибутку.

Загальновідомо, що ніякі контрацептиви   не   запобігають вагітності абсолютно й ідеально. Коли очікування не виправдову­ються, справа, на жаль, звичайно закінчується абортом або абор­тивною контрацепцією (просто вбивством), із усіма наслідками, що випливають звідси, — крово­течами, травмами, запальними процесами, онкологічними про­цесами в матці, яєчниках, піхві, перитонітом, безплідністю, важ­кою психічною травмою.

Ризик ускладнень зростає у разі безладних, ненормованих статевих контактів і безконтроль­ного застосування контрацеп­тивів.

Іноді ускладнення після контрацепції й абортів помилко­во вважають самостійним захво­рюванням, і жінка дивується, у чому причина бід, що звалилися на неї...

Жінці, що підірвала здоров'я зловживанням контрацептивів, нелегко благополучно зачати й виносити свою дитину.

Отже, висновок.

Розумна людина завжди по­водиться обережно. Вона боїться заподіяти шкоду собі й своїм май­бутнім дітям. Якщо організми та психіка подружжя підірвані різ­ними хворобами й психологічни­ми комплексами, то шанс зачати й народити здорову дитину не­великий. У цьому сенсі життєва настанова на «безпечний секс» і «вільне кохання» приховує непе­редбачені результати.

03.04.20.

ТЕМА: Протидія стигмі і дискримінації осіб

 за будь-якою ознакою.

Дискримінація — це обмеження прав частини населення за певного ознакою. Такою ознакою може бути будь-яка значуща відмінність особистості, наприклад раса, національність, стать, релігійні переконання, інвалідність, рід занять, стан здоров’я.

Стигма (від грец. stigma — тавро, пляма, ярлик) — це характеристика людини або групи, що є свого роду вадою та спричиняє прагнення покарати, ізолювати або якось інакше принизити людей.

Стигма є надзвичайно сильним соціальним ярликом, що змушує ставитися до людини як до носія небажаної риси.

Учені виокремлюють три загальні ознаки стигматизації:

1. Відмінності між людьми підкреслюють і вважають важливими. Людей поділяють на протилежні категорії: чорні й білі, здорові й хворі, сліпі й зрячі тощо.

2. Людям з відмінностями часто приписують негативні риси. Наприклад, дехто вважає, що люди, які страждають на аутизм, є небезпечними. Є ті, хто переконаний, що ВІЛ-інфекцією заражаються виключно через аморальну поведінку. Тобто людям, яких об’єднує тільки одна риса (наприклад, наявність вірусу в крові), приписують негативні ознаки, що з вірусом жодним чином не пов’язані: небезпека для інших, бажання завдати шкоди. Іноді приписування небажаних ознак зовні може мати вигляд доброзичливого і навіть протилежного стигматизації. Але при цьому мається на увазі, що такі люди — жертви, вони несамостійні, усі їхні проблеми пов’язані тільки із захворюванням і вони не можуть бути повноцінними членами суспільства.

Усім вам відомий вираз «біла ворона». Як він пов’язаний з поняттями «стигма» і «дискримінація»? (запишіть відповідь)

3. Людей поділяють на «нас» та «їх», тобто тих, які є інакшими. Коли ми когось стигматизуємо, то мислимо категоріями «ми» і «вони». Це дозволяє вважати, що «вони» не такі, як «ми», й обов’язково в чомусь гірші від нас.

Отже, якщо люди вважають певну відмінність дуже важливою, приписують іншим, у яких вона є, негативні риси і можуть легко розділити людей за цією ознакою на «нас» і «їх», то йдеться саме про стигматизацію.

Треба знати, що дискримінація осіб за станом здоров’я та у зв’язку з інвалідністю є неприпустимою. Прийнято «Конвенцію про права осіб з інвалідністю», яка набрала чинності для України у 2010 році. Мета цієї Конвенції полягає в забезпеченні повного й рівного здійснення всіх прав людини незалежно від стану її здоров’я.

Дискримінація і стигматизація ґрунтуються на незнанні й страху. Знання допомагає людині переглянути свої страхи й уявлення, що не відповідають дійсності. Тобто важливо оволодівати інформаційною культурою.

Опорні точки. Головним засобом у боротьбі з поширенням ІПСШ є профілактика. Наявність достовірної інформації, уміння захищати власні інтереси значно зменшує небезпеку інфікування. Для профілактики ІПСШ також велике значення мають моральні цінності людини. У цивілізованому суспільстві недопустимі такі явища, як стигма і дискримінація. Необхідно протидіяти стигматизації та дискримінації осіб за будь-якою ознакою.

10.04.20

ТЕМА: Вплив психоактивних  речовин на репродуктивне здоров’я. Профілактика вроджених вад. 

Параграф підручника № 23,24.

Репродуктивне здоров’я, як і здоров’я в цілому, визначається різними чинниками. По-перше, спадковістю. Батьки передали нам свої ознаки й властивості, зокрема й ті, що визначають репродуктивне здоров’я. По-друге, репродуктивне здоров’я залежить від способу життя, який ми ведемо, наявності корисних і шкідливих звичок.

До порушення репродуктивного здоров’я можуть призвести безвідповідальне ставлення до себе і свого партнера, відсутність аналізу наслідків своїх дій, неправильне інформування про способи й методи профілактики небажаної вагітності, про запобігання інфекцій, що передаються статевим шляхом.

Вплив нікотину на репродуктивне здоров’я підлітків

Навіть звичайна застуда, викликана тим, що дівчинка-підліток одяглася не за погодою, може призвести до проблем з репродуктивним здоров’ям. Ще більш негативно впливають на репродуктивну систему алкоголь, нікотин та наркотики. Паління в підлітковому віці негативно впливає на всі фізіологічні системи, зокрема й на процес дозрівання репродуктивної системи. Ситуація ускладнюється тим, що наслідки цього підліткового паління можуть позначитися пізніше, тоді, коли вже дозрілі чоловік та жінка вирішують народити дитину. Можливо, у цей час вони вже кинули курити, але наслідки підліткового паління негативно впливають на них самих та на здоров’я їхньої майбутньої дитини. Наслідки паління становлять загрозу й на генетичному рівні, оскільки позначаються на потомстві в другому й третьому поколінні

Вплив алкоголю на репродуктивне здоров’я підлітків

Алкоголь також негативно впливає на репродуктивне здоров’я. Насамперед, алкоголь порушує спадковий матеріал статевих клітин, що призводить до важких наслідків для потомства — розумової відсталості, анатомічних каліцтв, захворювань внутрішніх органів та систем. Ще видатний лікар Гіппократ зазначав, що причиною ідіотизму, епілепсії та інших нервово-психічних захворювань у дітей є пияцтво їхніх батьків. Підліток, який вживає алкоголь, зазвичай не замислюється про віддалені наслідки цієї дії. А тим часом в організмі дівчинки-підлітка вже є всі ті клітини, що передадуть майбутньому потомству генетичну інформацію. І вже в підлітковому віці на них впливає алкоголь. Чинники, що руйнують здоров’я, діють не ізольовано, а разом, вони взаємопов’язані. Це істотно підсилює їхній несприятливий ефект. Так, паління підвищує ризик появи хворого потомства в 1,5 рази, зловживання алкоголем — в 1,3 рази, а спільний вплив цих чинників підвищує ризик у 6 разів. Алкоголь порушує роботу ендокринних залоз, що особливо небезпечно в підлітковому віці, оскільки від нормального функціонування ендокринної системи залежать ріст, розвиток і статеве дозрівання.

Слід знати про таке:

- жіночий організм більш чутливий до алкоголю, аніж чоловічий; у жінок швидше виникає алкогольна залежність;

- під впливами алкоголю в ранній період вагітності зародок або гине, або порушується його розвиток;

- новонароджені діти алкоголіків відрізняються маленькою масою і довжиною, розміри їхнього мозку зменшені;

- діти алкоголіків погано розвиваються і вчаться, часто хворіють;

- плід може успадкувати пристрасть матері до спиртного, у нього може виникнути підвищена чутливість до алкоголю;

- у питущої жінки згасає інстинкт материнства, не зрідка вона перестає піклуватися про дітей і відмовляється від них.

Алкоголь справляє на організм майбутніх батьків сильну отруйну дію. Він порушує обмін речовин, знижує опірність до інфекцій, уражає майже всі фізіологічні системи, зокрема й репродуктивну. Алкоголь завдає шкоди структурі й генетичному матеріалу статевих клітин — яйцеклітинам у жінок і сперматозоїдам у чоловіків. Ці ушкодження передаються потомству й стають причиною важких захворювань.

Вплив наркотиків на репродуктивне здоров’я підлітків

Наркотики ще більше, ніж нікотин та алкоголь, порушують генетичний апарат статевих клітин. Потомство наркоманів страждає від усіляких каліцтв, порушень роботи нервової системи та інших фізіологічних систем організму. Але найчастіше це потомство просто не народжується, оскільки гине на ранніх стадіях ембріогенезу.

Не випадково кажуть, що наркотики можуть стати стратегічною зброєю для знищення цілої країни. Наркотики діють на ендокринну систему, порушують нормальний синтез гормонів і припиняють процеси розвитку в підлітковому віці. Наркоман — це людина, яка непоправно руйнує своє здоров’я, зокрема й репродуктивне. Наркоман, як правило, має цілий букет захворювань: гастрит, гепатит, слабкість серцевого м’яза, виснаження. У нього знижується рівень статевих гормонів і здатність до зачаття. Швидко згасає статевий потяг. Наркомани дуже рідко мають дітей. Отруєння потомства наркотиками ще у внутрішньоутробному періоді розвитку призводить до різних пороків, аномалій і хвороб у новонароджених. У наркоманів часто народжуються мертві діти або діти зі зниженою життєздатністю. Особливою небезпекою для потомства є зловживання наркотичними препаратами під час вагітності. Наркотичні речовини потрапляють у плід і отруюють його. Наркотики потрапляють і в материнське молоко, тому мати-наркоманка не може годувати свою дитину. Згідно з класифікацією Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), наркоманія віднесена до розряду психічних захворювань, при яких у хворого з’являється прагнення до саморуйнування. Звісно, людина, яка руйнує сама себе, не може фізіологічно залишати потомство, думати й тим більше піклуватися про нього.

17.04.20.

ТЕМА: Значення регулярних

 профілактичних оглядів для хлопців і 

дівчат. Профілактика та раннє 

виявлення онкологічних захворювань 

молочної залози. Соціально-

психологічні 

та медичні послуги держави для молоді.

Параграф № 24

Підлітковий віковий період характеризується інтенсивними фізичними змінами, бурхливою фі­зіологічною перебудовою організму. Підліток по­чинає швидко рости – темпи зростання можна порівняти тільки з внутрішньоутробним періодом і віком від народження до 2 років.

У різко зростаючому організмі підвищуються потреби у кисні та поживних речовинах, збільшу­ються об’єм серця і легень, глибина дихання для забезпечення киснем. Нестабільність гормональ­ної, нервової та вегетативної регуляції може призводити до певних розладів. Характерними є значні коливання артеріального тиску, часті головні болі, болі у м’язах, проблеми із щитовидною залозою та  жовчним міхуром. 

Усім вам відомо, що хворобу легше попередити, ніж вилікувати. Тому важливими є профілактичні огляди, коли визначають загальний стан здоров’я людини, оцінюють роботу всіх важливих систем та органів. Саме під час профілактичного огляду можна виявити більшість захворювань на початковій стадії. Слід уважно ставитися до отриманих результатів обстеження та у випадку необхідної додаткової консультації вчасно звертатися до лікаря-фахівця.

Згідно із нормативними документами МОЗ України, учні загальноосвітніх навчальних закладів повинні щороку проходити профілактичні огляди у присутності одного з батьків або іншого закон­ного представника у лікувально-профілактичному закладі за місцем спостереження дитини. Під час таких оглядів лікарі проводять обстеження учнів, роблять висновок про стан їхнього здоров’я, ви­значають групу для занять фізичною культурою, дають рекомендації щодо додаткових обстежень, лікування, профілактичних щеплень, режиму, хар­чування та здійснення інших заходів. Огляди лікарів різного профілю (хірурга, офтальмолога, стоматолога, ЛОР-лікаря, невролога, ендокринолога і психіатра) є обов’язковими при вступі до школи та вищих навчальних закладів. Протягом навчання у школі такі огляди рекомендують за наявності певних ознак захворювання при щорічному огляді.

У підлітковому періоді також відбувається формування харак­теру, поведінки, у тому числі  набуття шкідливих звичок. Змінюєть­ся соціальне оточення, що зумовлено зміною умов навчання, побуту, вибором професії та оволодін­ня нею, від’їздом із батьківського дому, розставан­ням із членами родини та друзями.

Тож психологічне здоров'я підлітків також потребує уваги. По­ліпшення навичок спілкування та уміння розв’язу­вати проблеми, зміцнення впевненості у собі мо­жуть сприяти запобіганню таких проблем, як порушення поведінки, тривога, депресія, розлади харчової поведінки, а також різні форми ризикованої поведінки, включаючи вживання психоактивних речовин.

Пам’ятайте! Свідоме та уважне ставлення до свого здоров’я допоможе уникнути багатьох захворювань та порушень, що можуть вплинути на усе подальше життя!

Профілактика та раннє виявлення онкологічних захворювань молочної залози

На жаль, за останні роки суттєво підвищився рівень захворюваності на рак молочної залози. Екологічні проблеми, значні психологічні та фізичні навантаження жінок, нестача йоду в організмі, пристрасть до алкоголю та паління, генетична схильність, небажання проходити профілактичні огляди і незначні, початкові зміни у молочних залозах, що «задавнюються», і призводять до розвитку раку молочної залози. Дівчатам варто уважно ставитись до свого здоров’я, вчасно реагувати на виникнення больових відчуттів, ущільнень у грудях. За потреби звертатись до профільних лікарів: гінеколога та мамолога.

Мамологія (від латин. mamma – молочна залоза та грец. Logos – наука) – це розділ медицини, що займається діагностикою, лікуванням і профілактикою захворювань молочних залоз.

Соціально-психологічні та медичні послуги держави для молоді

Держава і суспільство зацікавлені у формуванні в молоді відповідального ставлення до власного здоров’я та здоров’я близьких, формуванні в молоді моральних цінностей. Ваше завдання – навчитися захищати своє право на здоров’я, повноцінне життя, здорове потомство.

Система центрів соціальних служб для сім’ї, дітей і молоді функціонує на державному,  регіональному та місцевому рівнях. Метою таких закладів є правова, психологічна, освітня, реабілітаційна допомога конкретній людині чи окремим соціальним групам, які перебувають у складних життєвих обставинах та потребують сторонньої допомоги. У більшості таких центрів працюють команди фахівців: соціальний педагог, психолог, реабілітолог, соціальний працівник тощо. До роботи в центрах долучають також волонтерів – школярів і студентів.

Основними принципами діяльності центрів соціальних служб для молоді є законність, доступність, конфіденційність, відповідальність за дотримання етичних та правових норм під час надання допомоги, недопущення дискримінаційних дій щодо соціально незахищених категорій дітей і молоді, які перебувають у складних життєвих обставинах і потребують сторонньої допомоги.

Клініка, дружня до молоді (КДМ) – самостій­ний центр або структурний підрозділ (відділення) закладу охорони здоров’я, що надає медико-соціальну допомогу підліткам віком 14-18 років і мо­лоді віком до 24 років з проблем збереження здоров’я на основі «дружньо­го підходу» через розуміння їхніх проблем, спіль­ний пошук шляхів зміни поведінки, збереження здоров’я. У КДМ підлітки і молодь мають реаль­ну можливість самостійно отримати медичну й психологічну допомогу, інформацію про збережен­ня здоров’я, а отже, легше подолати період дорос­лішання. «Дружній підхід» передбачає такі принци­пи: добровільність, доброзичливість, доступність, конфіденційність, анонімність, неосудливе став­лення до відвідувача тощо.

У центрі КДМ працюють: підлітковий лікар, дерматовенеролог, гінеколог, психолог, психоте­рапевт, психіатр, соціальний працівник; КДМ взає­модіє з центрами соціальних служб для сім’ї, дітей і молоді. 

24.04.20.

ТЕМА: Безпека як потреба людини.

Параграф підручника №27

Потреба в безпеці — це одна з базових, фундаментальних потреб людини, в ієрархії потреб людини вона посідає високе місце. Кожен із нас хоче жити в таких умовах, коли небезпека нашого фізичного, психічного, соціального, економічного існування зведена до мінімуму. І окремі люди, і групи людей намагаються убезпечити себе від чинників, що можуть їм зашкодити. Вони захищають своє життя, свою сім’ю, свою власність, свою честь і гідність. Але на відміну від багатьох інших потреб, потребу в безпеці неможливо повністю задовольнити, оскільки загрози завжди є в нашому житті. Не випадково відомий датський філософ Серен К’єркегор ще в XIX столітті писав: «Безпечних часів немає». Тому в будь-якому суспільстві завжди високо цінують можливість жити без ризиків і небезпек. Безпека є абсолютною цінністю, вона має універсальний характер і визнається фундаментальною всім людством. Особливо це відчувається в періоди соціальних потрясінь, епідемій, воєн, терористичних актів.

Сьогодні дедалі частіше з'являються повідомлення про те, що підлітки гинуть, роблячи екстремальні селфі на дахах, залізничних мостах чи інших спорудах. Чому це відбувається, адже потреба в безпеці — це одна з базових, основних потреб людини?

У попередженні небезпеки важливою є роль самої людини, особливостей її світогляду, моралі. Чим глибше людина розуміє навколишній світ, людей, закони, що діють у соціумі, тим безпечнішою є її позиція. Досвід допомагає людині передбачати наслідки розвитку різних ситуацій і пов’язані із цим небезпеки. Слід ураховувати те, що стан особистої безпеки послаблюється, якщо людина не оцінює й не передбачає наслідків своїх дій.

Відомо, що людина в навушниках відокремлюється від реального світу, не уважна до зовнішніх сигналів, не чує й не бачить дорожньої ситуації. Зважаючи на це, запропонуйте низку заходів, спрямованих на формування у ваших ровесників розуміння того, що безпека є абсолютною цінністю, яка має універсальний характер.

Важливим засобом забезпечення особистої безпеки є знання психологічних закономірностей, що зумовлюють поведінку людей. ЦІ знання дозволяють приймати правильні рішення й уникати небезпеки.

Про засоби індивідуального психологічного захисту від небезпек ви можете прочитати в додатковому матеріалі до параграфа на сайті.

Види й рівні загроз

Загрози можуть стосуватися конкретної людини (громадянина), суспільства й держави. У зв’язку із цим виділяють три рівні загроз:

Розрізняють види загроз за такими критеріями:

• за місцем знаходження джерела небезпеки: зовнішні або внутрішні загрози;

• за походженням: природні, антропогенні, соціальні загрози;

• за сферами життєдіяльності: воєнні, політичні, економічні, продовольчі, інформаційні, екологічні;

• за ймовірністю реалізації: потенційні, реальні, безпосередні.

Під джерелами загроз розуміють умови та чинники, що потенційно містять деструктивні, шкідливі якості і які за певних умов реально виявляються ворожі національним інтересам наміри. Реагування на загрози має бути адекватним їх виду та масштабам, бути своєчасним (випереджаючим).

Заходи безпеки

Для забезпечення захисту від загроз за сферами життєдіяльності суспільство передбачає створення систем, що допомагають вижити в критичних ситуаціях і забезпечують гідне життя людей.

Заходи економічної безпеки спрямовані на забезпеченість громадян доходом, достатнім для задоволення нагальних потреб. Заходи продовольчої безпеки мають зробити доступними основні продукти харчування для всіх верств суспільства. Заходи екологічної безпеки передбачають захист населення від екологічних катастроф та екологічного забруднення, наявність чистого повітря й води. Заходи безпеки для здоров’я мають на меті зробити медичне обслуговування максимально доступним і ефективним. Заходи особистої безпеки спрямовані на збереження свободи й захист людини від загроз насильства. Заходи політичної безпеки мають на меті забезпечити дотримання основних прав людини. Заходи суспільної й культурної безпеки передбачають захист культурного різноманіття й суспільного розвитку від руйнівних тенденцій.

08.05.20.

ТЕМА: Концепція національної безпеки 

України.

Параграф №28, 29

До сфер національної безпеки належать політична, економічна, соціальна, воєнна, екологічна й інформаційна сфери безпеки.

У політичній сфері для національної безпеки важливим є створення механізмів захисту прав громадян України в країні та світі, інтегрування в систему глобальної безпеки, створення умов для боротьби з корупцією та злочинністю, забезпечення виконання законних рішень органів державної влади та місцевого самоврядування.

В економічній сфері для національної безпеки важливим е недопущення незаконного використання бюджетних коштів і державних ресурсів, боротьба з протиправною економічною діяльністю.

У соціальній сфері для національної безпеки важливо усунути причини, що призводять до різкого розшарування суспільства, створення ефективної системи соціального захисту людини.

У воєнній сфері для національної безпеки важливим є забезпечення територіальної цілісності України.

В екологічній сфері для національної безпеки є важливим контроль стану навколишнього природного середовища й виконання нормативів природокористування та охорони довкілля, а також упровадження у виробництво екологічно безпечних технологій.

У науково-технологічній сфері для національної безпеки є важливим розвиток науково-технологічного потенціалу, створення ефективних механізмів щодо запобігання відпливу інтелектуального й наукового потенціалу за межі України.

В інформаційній сфері для національної безпеки важливим є захист свого інформаційного простору та інтеграція України у світовий інформаційний простір.

Глобальні загрози, породжені діяльністю людини,— це сукупність загроз, що ставлять на межу знищення всього людства. Глобальні загрози охоплюють усі сфери життя людей і стосуються всіх країн. Для запобігання цим загрозам потрібне міжнародне співробітництво, контроль за розвитком людства, розробка спільних заходів і засобів безпеки на глобальному рівні.

Глобальний характер можуть мати екологічні та техногенні катастрофи, забруднення навколишнього середовища шкідливими викидами, демографічні проблеми, голод, злидні, безграмотність, безробіття, війни й тероризм.

Ми розуміємо, що існують різні види глобальних загроз: загроза нової світової війни, економічної кризи, нестачі енергетичних ресурсів, забруднення навколишнього середовища тощо. Але, як не дивно, до багатьох із цих загроз призвів розвиток промисловості, сільського господарства, будівництво гребель, доріг, каналів, видобуток корисних копалин. Масштаби впливу науково-технічного прогресу на навколишнє середовище й планету величезні. Господарська діяльність людини перетворилася на потужну геологічну силу, що змінює вигляд Землі, впливає на склад літосфери, атмосфери, гідросфери. Існує необхідність контролювати розвиток людства, оскільки технічний прогрес має як позитивні, так і негативні наслідки.

Наприклад, завдяки науково-технічному прогресу виникають нові виробництва, що забезпечують різноманітні людські потреби, але разом із цим збільшуються відходи виробництва, що не розкладаються під впливом природних процесів. Проблема утилізації таких відходів уже набула планетарного масштабу.

Сучасні глобальні екологічні загрози зумовлені антропогенним втручанням у природу задля задоволення зростаючої потреби людства в ресурсах. Відбувається забруднення землі, повітря, водойм, скорочення покладів корисних копалин — це наближає нас до глобальної екологічної катастрофи.

Антропогенне втручання — втручання, здійснюване людиною.

15.05.20.

ТЕМА: Розвиток екологічно доцільного мислення і поведінки, як формування здорового способу життя.

Якщо не покращувати екологічну ситуацію і продовжувати техногенні зміни, то, за деякими прогнозами, у найближчі два-три десятиліття ми можемо втратити більш як мільйон видів рослин і тварин.

Розвиток екологічно доцільного мислення

Провідні політики, науковці, громадські діячі усвідомлено закликають до кардинальної зміни технологічних процесів для збереження навколишнього середовища. Формування екологічно свідомого мислення та споживацької культури — це обов’язковий компонент становлення сучасної людини, громадянина планети Земля. Завдяки такому мисленню можна забезпечити раціональне природокористування, необхідний контроль експлуатації природи.

Кожен із нас має брати на себе відповідальність за використання будь-яких нових досягнень науки та інженерії у професійній діяльності та повсякденному житті.

ООН вибрала девізом XXI століття фразу Патріка Геддеса «Думай глобально, дій локально!» Це лаконічний і точний вислів про те, як слід поводитися під час екологічної кризи.

Патрік Геддес (1854-1932) — шотландський біолог, соціолог і новатор-містобудівник, активно виступав на захист довкілля, вважається одним із попередників руху зелених.

Мал. 50. Принцип 3R

Сучасна світова спільнота у природокористуванні воліє дотримуватись принципу 3R (мал. 50), до якого нам теж слід дослухатися.

• Будьте стриманими у придбанні одягу, предметів домашнього вжитку тощо.
• Намагайтеся повторно використовувати посуд (наливати у меншу пляшечку воду для пиття з великої тощо), передавати одяг, який уже не носите, тим, кому він потрібен. У сільській місцевості відходи продуктів харчування та інші органічні залишки можна використовувати як компост.
• Сортуйте відходи, відділяйте для відправлення на переробку: пластмасу, папір, скляні пляшки, металічні вироби.

Мал. 51. Екологічний слід

Екологічним слідом називають міру споживання поновлюваних природних ресурсів людиною, групою людей, країною (мал. 51, с. 159). Дослідивши свій екологічний слід, можна оцінити особистий споживацький об’єм: скільки родючої землі, чистої води та інших природних ресурсів необхідно для того, щоб забезпечити вас тим, що ви використовуєте, і тим, що викидаєте на смітник.

Екологічно свідома людина:

22.05.20.

ТЕМА: Міжнародне екологічне право.

Параграф №30

Міжнародне екологічне право є сукупністю міжнародно-правових принципів і норм, що регулюють міждержавні відносини зі збереження та раціонального використання міжнародних екологічних ресурсів. Міжнародне екологічне право спрямоване на запобігання й усунення шкоди, якої завдають як національним системам навколишнього природного середовища, так і тим, що перебувають за межами національної юрисдикції.

Міжнародне екологічне право налічує тисячі нормативних документів (конвенцій, угод, протоколів), що регулюють суспільні відносини: природоресурсні, щодо охорони та раціонального використання окремих видів природних ресурсів; природоохоронні, щодо охорони особливо цінних та унікальних природних комплексів; із забезпечення екологічної безпеки, щодо запобігання виникнення екологічних загроз.

Ще в грудні 1962 р. Генеральною Асамблеєю ООН було ухвалено резолюцію «Економічний розвиток і охорона природи» про природоохоронні заходи, що мають реалізовуватися паралельно з економічним розвитком. Це положення резолюції багато в чому збігається із сучасною концепцією сталого розвитку.

Екологічне законодавство України

Україна ратифікує міжнародні документи, що стосуються екологічного права, та створює власне екологічне законодавство, яке містить загальні, специфічні та міжгалузеві закони.