7 клас (Основи здоров'я)

У робочих зошитах записуємо дату, тему уроку.

Все, що виділено червоним кольором необхідно записати. Малюнки та таблиці за необхідності записати (це буде вказано).
З 24.05.20. результати проектів, практичних робіт, тестів НЕ ПРИЙМАЮТЬСЯ.

18.03.20
ТЕМА: Соціальна безпека населеного пункту. Держава на захисті прав дитини. Клініки, дружні для молоді. 
Параграф №23 читати

Людина живе в суспільстві. Вона має знайти своє місце серед інших людей, навчитися спілкуватися з ними, зрозуміти правила поведінки в соціумі й дотримуватися їх. Демократичне суспільство надає людині досить багато прав, але разом із правами в людини з'являються й певні обов'язки. Уміння користуватися своїми правами й виконувати свої обов'язки є важливим показником соціального здоров'я.

Соціум - це суспільство, в якому ми живемо. Людина - соціальна істота, сформована своїм оточенням. Однак, суспільство не тільки формує людину, а й впливає на її життя і здоров’я.

Соціальне середовище - оточуючий людину соціальний світ (соціум), який включає в себе суспільні (матеріальні та духовні) умови становлення, існування, розвитку та діяльності людей, які тісно пов'язані з суспільними відношеннями, у які ці люди включені.

Середовище — це сукупність умов існування людини та суспільства. Існують соціальні фактори, які впливають на твоє соціальне здоров'я. 

Насамперед до них належить безпосереднє оточення людини: 

1. родина, в якій виховується й росте; школа, в якій вона навчається; 
2. клас, в якому вона знаходить друзів, з котрими спілкується не тільки в школі, але й за її межами; 
3. підліткові компанії, з якими вона проводить дозвілля.

Всі пам’ятають казку «Мауглі». Судячи за фактами, зафіксованими в історії людської цивілізації, ці події могли мати під собою реальний грунт. У старовинних переказах збереглося багато розповідей про людей, вигодуваних і вихованих тваринами. Чи це  правда, чи вигадка - тепер вже, напевно, не впізнати. Засновники Риму Ромул і Рем, вигодувані вовчицею, Мауглі, вихований у звіриній зграї, литовський хлопчик, що виріс у ведмежій барлозі, про що розповідав Е. Кондільяк ще в 1754 р., цілком могли існувати. Відомо 15 випадків вигодовування людських дитинчат вовками, 5 - ведмедями, один випадок - павіанами, іншими породами мавп - не менше 10. Одна дитина була вигодувана леопардом, одна - вівцею. 

У 1920 р. в Індії доктор Сінг виявив у вовчому лігві разом з виводком вовченят 2 малюків. Це були дівчата, однієї з них було на вигляд років 7-8, інший-років зо два. Молодшу дівчинку назвали Амалії, старшу - Камалой. 

Як веде себе дика тварина  у міській квартирі? Точно так само спочатку вели себе і вивезені з джунглів діти. Ходили і бігали вони лише рачки, причому тільки вночі. Днем спали, забившись у кут і міцно притиснувшись один до одного. 

Молодша дівчинка невдовзі померла, так нічому і не навчившись, старша прожила близько 10 років. 

Всі ці роки доктор Сінг вів детальний щоденник спостережень за Камалой. Навчалася вона з великими труднощами. Два роки пішло на те, щоб навчити її стояти. Через шість років Камала почала ходити, але бігала як і раніше тільки рачки. Чотири роки пішло на заучування перших шести слів. Через сім років лексикон дівчинки розширився до 45 слів, а ще через три роки - до ста. Камала полюбила суспільство людей, перестала боятися яскравого світла, навчилася їсти руками і пити зі склянки. Досягнувши приблизно сімнадцятирічного віку, Камала за рівнем свого розвитку була як чотирічна, якщо не трирічна дитина. 

Г. Ітарда писав: «З'являючись на земній кулі фізично слабким і не володіючи вродженими ідеями, будучи не в змозі підкорятися основним законам свого існування, людина лише в суспільстві може домогтися того виняткового положення до якого її призначила сама природа. Не будь цивілізації, вона виявилася б однією із самих нікчемних і нерозумних тварин ... людина завжди тільки те, якою її робить суспільство ... » 

Що ми вважаємо соціальним середовищем? 
Записуємо схему:

Як впливають на здоров’я  елементи  соціального середовища? Прочитати

§23 с. 151 (Бех І.Д.)

Чимало державних служб стоять на сторожі вашого життя і здоров’я: лікарі . вихователі, вчителі - виховують і навчають. Можливість всебічного розвитку надають центри позашкілля, гуртки, студії. Якщо ти потрапив в екстремальну ситуацію - можна викликати рятувальників. Але якщо порушено твої права ,можеш звернутися до вчителя, психолога, або зателефонувати в міліцію чи на телефон довіри.

     Завдання
Запишіть номери телефонів, куди можна звернутись за допомогою.

0 800 500 21 80 – Всеукраїнська дитяча лінія «Телефон довіри»

0 800 500 33 50 – Національна «Гаряча лінія» з питань насильства та захисту прав дітей.

Клініка, дружня до молоді

 §23 с. 152 (Бех І.Д.)

Що таке клініки дружні для молоді

Перегляньте відео, дії на захист прав дитини.

     Повторення екстрених телефонів

Екстрені телефони. Записати

112 – Центр громадської безпеки (унiверсальний)

101 – Пожежна допомога

102 – Полiцiя

103 – Швидка медична допомога

104 – Аварiйна служба газової мережi

109 – Довідкова служба

01.04.20.
ТЕМА: Вплив засобів масової інформації на здоров’я. 
Параграф №23. повторити

Засоби масової інформації

§23 с. 152 (Бех І.Д.)

Телебачення, фільми, радіо, інтернет, газети, журнали, реклама відіграють важливу роль у нашому житті. Вони є джерелом інформації, впливають на наші цінності, ставлення і поведінку. Цей вплив може бути як позитивним так і негативним. Фільми і реклама нерідко пропагують нездорові споживацькі цінності, відбувається романтизація насилля. Головний герой всі свої проблеми вирішує кулаками, протягом однієї серії може загинути багато людей, але справжні наслідки не показують. Ми можемо навчитися розрізняти достовірні і недостовірні джерела інформації та обирати для перегляду фільми та телепередачі, які пропагують справжні цінності - любов, дружбу, вірність, повагу.

Завдання: Створення реклами здорового способу життя Письмово (намалювати на листі формату А3/А4, малюнки+слоган(заклик)) чи в електронному вигляді - презентації. 

08.04.20
ТЕМА: Найближче оточення дитини. Вплив родини і друзів. Принципи формування міжособистісних стосунків.
Параграф №24 читати

У своїй поведінці люди керуються певними життєвими принципами. Деякі з них ми розгляда­ли раніше. Якщо людина до­тримується їх, на неї чекає успіх, якщо порушує — невдачі.

Існує ще один важливий життєвий принцип — синергія (від англ. syn — спільна та energy — енергія).

Синергія означає, що ціле є значно більшим, ніж сума його скла­дових. Приклади синергії знаходимо у природі, техніці, музиці, спорті.

Родинні відносини характеризуються любов’ю, турботою, увагою один до одного протягом усього життя. Сім’я — це перша мала група людей, в якій людина бере участь.

Коли дитина підростає, у неї виникають відносини з різними людьми, які не є їй родичами. З’являються друзі і формуються дружні стосунки.

Дружні відносини характеризуються доброзичливістю і розумінням одне одного. Уміння встановлювати і зберігати дружні відносини — надзвичайно важлива здатність людини. Дружба завжди добровільна й заснована на взаємній симпатії. Дружба — це відношення внутрішньої близькості й довіри. Друзі можуть ділитися своїми почуттями і страхами, докладно обговорювати свої проблеми.

Якщо ми виконуємо з іншими людьми спільну роботу, то виникають ділові відносини.

Колектив — це група людей, у якій усі відносини визначаються спільною діяльністю, ділові відносини характеризуються відповідальністю за виконання спільної справи.

Міжособистісні стосунки — це взаємозв'язки, які суб'єктивно переживаються, об'єктивно проявляються в характері та способах взаємного впливу людей у процесі спільної діяльності та спілкування.

Запишіть таблицю:

Типи міжособистісних стосунків
Знайомство	Приятелювання	Дружні	Сімейні, родинні	Любовні, романтичні

     

Не всі друзі вміють так підтримувати і вислуховувати — вони поки що вчаться, як і ви. У цьому немає їхньої провини. Просто в деяких випадках їм складно придумати, як допомогти. Тому потрібно дотримуватися таких якостей, треба навчитися: цінувати і використовувати відмінності, що існують між людьми; спілкуватися, взаємодіяти і будувати стосунки на основі партнерства — використовувати сильні якості та компенсувати недоліки одне одного.

Завдання:

Запишіть як необхідно протидіяти негативному соціальному тиску.

15.04.20.

ТЕМА: Види підліткових компаній. 

Ознаки небезпечних компаній. Способи 

протидії негативному соціальному 

впливу. 

Параграф №24 повторити.

Підліткові компанії можуть бути дуже різними за своїми цілями, складом і особливостями відносин. Це можуть бути відносини залежності, підпорядкування, співпраці, взаємодопомоги. За соціальною спрямованістю групи підлітків можуть бути соціально позитивними, які діють у межах закону, і соціально негативними — такими, дії яких можуть бути асоціальними і протизаконними.

На жаль, компанія може стати небезпечною, якщо ті, хто в неї входить, чинять протиправні дії. Підлітку треба вміти відрізняти безпечні і небезпечні для нього компанії.

Компанія буде для вас небезпечною, якщо в ній:

• вам забороняють розповідати дорослим, що з вами відбувається, оголошують все, що стосується компанії, «таємницею»;

• є люди, яких принижують і ображають;

• вас самого починають принижувати й ображати;

• вас змушують чинити протиправні дії;

• часто вдаються до цькування когось;

• уживають алкоголь, наркотики, курять;

• вам пропонують алкоголь, наркотики і сигарети, кажучи, що це ознака дорослості;

• вам заважають учитися.

Компанія буде для вас безпечною, якщо в ній:

• про все, що відбувається, можна розповісти дорослим;

• і до вас, і до всіх членів групи ставляться шанобливо;

• вам допомагають учитися;

• піклуються про ваше здоров’я;

• займаються корисною для суспільства справою;

• ведуть здоровий спосіб життя.

Добре, коли в будь-якій компанії панує благополучна психологічна атмосфера, коли кожен член колективу почувається в безпеці. Погано і небезпечно, коли в компанії вживають алкоголь, панує грубість, зневага до людини як до особистості, насильство, заборона на висловлення власної думки.

Обираючи компанію, з якою ви плануєте спілкуватися, обов’язково враховуйте ті наслідки, до яких призведе це спілкування.

Способи протидії негативному соціальному впливу

У суспільстві живуть дуже різні люди. Не всі з-поміж них є моральними, добрими, не всі поважають чуже життя й чуже здоров’я, не всі дотримуються законів. Ви можете зустрітися з такими людьми в різних ситуаціях.

Наприклад, є чимало сект, потрапляючи в які, підлітки припиняють спілкуватися зі своїми рідними й фактично залишають родину. Сектанти, знаючи психологію підлітка, граючи на її вразливих місцях, переконують його, що найкраще — це стати членом секти, де вас усі начебто люблять і розуміють. Насправді ж підліток фактично стає рабом цієї секти, виконує різні доручення її керівника, втрачає свою власну соціальну місію. Такий підліток соціально нездоровий. Потрапити в секту легко, а вийти з неї складно. Отож, зіткнувшись із такою ситуацією, коли вас втягують у якусь групу, мета якої вам невідома, слід бути дуже обережним. Ви неодмінно маєте розповісти про це своїм рідним і не тримати в таємниці нові стосунки.

Є ризик потрапити в зовсім скрутне становище, зустрівшись з тими, хто нелегально торгує людьми. Попри те, що держава бореться із цим явищем, торгівля людьми приносить великі гроші, й подолати її важко. У жодному разі не контактуйте з незнайомцями, якими б люб’язними й щедрими вони вам не здавалися. Не їдьте у незнайоме вам місце, не сідайте в чужу машину, не заходьте до незнайомого будинку з незнайомими людьми. Бажано, щоб батьки завжди знали, де ви знаходитеся, тоді вони зможуть вчасно вам допомогти!

Є ошуканці, які навмисне починають розмову з підлітками для того, щоб потрапити до їхнього помешкання й розжитися там чимось цінним. Як правило, такі люди люб’язні й увічливі, і здається, що їм можна довіряти. Насправді ж вони чудово грають свою роль. З такими людьми не можна ані розмовляти, ані вести їх до свого помешкання.

Ви можете зіткнутися з насильством у компанії, з якою спілкуєтеся, або на вулиці. Насильницькі дії свідчать про соціальне нездоров’я тих людей, які до них вдаються. Треба обов’язково опиратися насильству, захищати себе всіма можливими способами: тікати, кликати на допомогу, битися. У жодному разі не підкорюватися і не мовчати!

Вас самих можуть спробувати залучити до насильства. Наприклад, умовлятимуть разом побити когось. Пам’ятайте, що насильство над вами, і насильство, яке чините ви самі, завдає шкоди вашому психічному, фізичному й соціальному здоров’ю. Зіткнувшись із насильством, не мовчіть, а неодмінно розкажіть про це дорослим.

22.04.20.

ТЕМА: Соціальні чинники ризику «хвороб 

цивілізації». Профілактика серцево-

судинних, онкологічних захворювань, 

діабету, ожиріння.

Параграф підручника №25 

Хворобами цивілізації називають ті хвороби людини, які виникли в результаті негативного впливу промислової та науково-технічної революцій на довкілля і саму людину.

Колись людина найбільше страждала від травм і каліцтв, які призводили до передчасної смерті. Потім до смертей стали частіше приводити інфекційні захворювання. Сьогодні в економічно розвинених країнах людина вмирає завчасно через серцево-судинні, ракові, ендокринні й інші захворювання, які виникають через малорухомий спосіб життя, незбалансоване харчування, часті нервові стреси, забруднення навколишнього середовища.

Тобто ми бачимо, що цивілізація розвивається, по-різному впливаючи і на здоров’я людини. Поговоримо про мінуси цього впливу.

Організм підлітків страждає через малу рухливість

Ожиріння — результат гіподинамії й неправильного харчування

Спробуйте порахувати, скільки часу протягом дня ви активно рухаєтеся. Їдете до школи. Потім сидите на уроках. Добре, якщо є фізкультура — можна побігати. Після уроків — дорога додому, уроки, телевізор. Протягом дня ви мало рухаєтеся. Але ж ваш організм просто народжений для руху, і він страждає через малу рухливість.

Брак руху призводить до порушення багатьох функцій організму і спричиняє захворювання, яке називають гіподинамією. Гіподинамія негативно впливає на опорно-руховий апарат, кровообіг, дихання, травлення, обмін речовин в організмі.

Але брак руху є результатом того, що в нашому житті з’явилися машини, прилади, різна техніка — тобто досягнення цивілізації. Тому гіподинамія властива людям, що живуть в індустріально розвинених країнах.

Слідом за гіподинамією йде інша пов’язана з нею хвороба — ожиріння.

У сучасному світі кількість людей з надмірною вагою досягла мільярда! В Італії серед підлітків 36 % хворіють на ожиріння, у Греції — 31 %, в Іспанії — 30 %, у США — 27 %. У нашій країні кожному четвертому підліткові не завадило б схуднути.

Чому ж ми маємо такі невтішні цифри? Річ у тому, що за жодним організмом їжа не бігає і не вмовляє її з’їсти. А людині в індустріальному суспільстві реклама повсякчас пропонує придбати щось із продуктів. І найчастіше це цукерки, шоколад, майонез, масло, морозиво, тобто продукти, багаті енергією, яку організм повинен обов’язково кудись витрачати. Отже, перш ніж щось з’їсти, подумайте, наскільки це вам корисно. Люди, які про це не думають, можуть отримати зайву вагу й ожиріння.

Ще однією хворобою цивілізації є алергія. Століття тому алергічні захворювання траплялися вкрай рідко, а сьогодні в будь-якій лікарні є лікар-алерголог. У сучасному світі алергічні захворювання за своєю поширеністю займають третє місце після серцево-судинних та онкологічних, а в деяких екологічно несприятливих регіонах виходять на перше місце.

Алергія теж пов’язана з розвитком індустріального суспільства, тому її й відносять до хвороб цивілізації.

Алергія може виникнути через:

• забруднення навколишнього середовища;

• несприятливі соціальні умови;

• споживання різних лікарських препаратів;

• використання хімічних речовин у побуті, на виробництві, у сільському господарстві.

Ці чинники призводять до того, що наша імунна система починає працювати зі збоями, у результаті чого і з’являються алергічні реакції. Проявляються вони по-різному. Часто це висипання на шкірі.

До хвороб цивілізації належать і онкологічні захворювання, коли в організмі виникають пухлини. Основними соціальними чинниками розвитку таких хвороб є куріння, надмірне споживання алкоголю, забруднене навколишнє середовище, вплив на організм токсичних речовин.

Профілактика серцево-судинних, онкологічних захворювань, діабету, ожиріння

Як уберегтися від хвороб цивілізації? Передусім від них нас оберігає здоровий спосіб життя. Фізична активність, раціональне харчування, відмова від шкідливих звичок, загартовування — ось основні правила здорової людини.

Для профілактики серцево-судинних, онкологічних захворювань, діабету, ожиріння треба вживати в їжу переважно екологічно чисті продукти, використовувати для пиття тільки чисту воду.

Ще декілька правил профілактики хвороб цивілізації:

• займайтеся фізичними вправами щодня;

• підтримуйте нормальний режим праці та відпочинку;

• дотримуйтеся помірності в їжі, підтримуйте нормальну вагу тіла;

• не піддавайтеся руйнівній дії негативних емоцій;

• пам’ятайте, що освіта й інтелектуальна активність сприятливо впливають на здоров’я, тому завантажуйте мозок інтелектуальними заняттями.

Шановні учні! 

01.04.20 , під час вивчення теми "Вплив ЗМІ на здоров'я",вашим домашнім завданням було створення реклами про здоровий спосіб життя, а саме у письмовому вигляді ( на форматі А4/А3 малюнки +слоган) чи в електронному вигляді -  презентації. Будь ласка надішліть ваші презентації чи фото малюнків за електронною адресою narina0596@gmail.com.

29.04.20.

ТЕМА: Вплив комерційної реклами на 

здоров'я. Комп'ютерна, грова та Інтернет-

залежність.

Параграф підручника №25

Перегляньте презентацію та виконайте завдання. 

06.05.20.

ТЕМА: Наслідки вживання наркотиків. Міфи і факти про наркотики.

Параграф підручника № 26

Наркотиком називають будь-яку речовину, яка при введенні в організм людини може змінювати її сприйняття, настрій, здатність до пізнання, поведінку й рухові реакції. До таких речовин належать не тільки наркотики, але й алкоголь, тютюн (нікотин), кофеїн.

Учені кажуть, що людину можна вважати залежною, якщо їй важко або вона взагалі не може припинити прийом наркотику або алкоголю без сторонньої допомоги. Таке зазвичай трапляється після регулярного прийому наркотику впродовж якогось часу.

Залежність від наркотичних речовин може бути психологічною, фізичною, фізичною й психологічною водночас.

Наркоманія — одна з найболючіших проблем сучасності. Щодня ми чуємо про злочини, скоєні через наркотики, про зруйновані долі та вкорочені життя. Під загрозою опинилися підлітки, які мало знають про небезпеку наркотиків і не вміють опиратися тиску з боку наркоділків та своїх друзів.

Міфи про наркотики 

1. Легкі наркотики нешкідливі. 

Один з найпоширеніших міфів. Наркотики не поділяються на шкідливі та нешкідливі, на легкі та важкі. Всі мають негативні наслідки та небезпечні. 

2. Якщо я один раз спробую наркотик, зі мною нічого не станеться. 

Навіть одноразове вживання наркотику надзвичайно небезпечне та може привести до важких проблем і навіть смерті. 

3. Я зможу контролювати вживання наркотику. 

Це лише ілюзія, рано або пізно наступить момент, коли усі вчинки та інтереси будуть пов'язані тільки зі споживанням наркотику. 

Ранніми ознаками вживання наркотичних речовин, незалежно від їх виду, можуть бути наступні зміни у поведінці, характері та фізіології підлітків: 

• безпідставне зникнення з дому на досить тривалий час; 
• пропуски занять у школі, зниження успішності в навчанні; 
• різкі зміни у поведінці (необґрунтована агресивність, замкнутість, зміна кола друзів, неохайність), що не були властивими раніше; 
• поява брехливості, відчуженості; 
• виникнення боргів; 
• зникнення цінних речей та грошей з дому, крадіжки; 
• втрата зацікавленості до навчання, праці, захоплень, перегляду телепередач;
• зникнення з дому або поява у підлітка таких хімічних речовин як: оцет, питна сода, перманганат калію, йод, ацетон та інші розчинники; 
• флакони з невідомими рідинами; знаходження у підлітків шприців, голок, гумових джгутів, таблеток, наркотичних речовин; 
• поява в лексиконі підлітків нових жаргонних слів: баян, машина - шприц, колеса - таблетки; драп, план, дур, ширка - назви наркотичних речовин та ін. 
• наявність у підлітків слідів від ін'єкцій на будь-яких частинах тіла, особливо на передпліччі; 
• розлади сну (безсоння або надзвичайно тривалий сон, сон вдень, важке пробудження та засинання, тяжкий сон); 
• розлади апетиту (різке підвищення або його відсутність, прийом значної кількості солодощів, поява надзвичайної спраги); 
• коливання розміру зіниць (зіниці різко розширені або звужені до головки шпильки) та кольору шкіри (різко бліда, сірувата). 

Наявність у підлітків однієї або декількох з вищевказаних ознак не дає підстав для ствердження того, що підліток вживає наркотики, однак це повинно спонукати батьків, вчителів та близьких підлітка звернутись за консультацією до фахівців.

Перегляньте пізнавальне відео, яке демонструє наслідки та дію наркотиків на організм людини:

13.05.20.

ТЕМА: Наркотична залежність.

Параграф №27, 28

Найбільша небезпека психоактивних речовин, зокрема наркотиків, полягає в тому, що вони спричиняють залежність. Наркотична залежність — неконтрольоване вживання однієї чи кількох видів психоактивних речовин.

Існує фізична (на фізіологічному рівні) і психологічна (на рівні емоцій та поведінки) залежність від наркотиків.

Фізична залежність характеризується звиканням до наркотику і наявністю абстинентного синдрому («ломки») за відсутності наступної його дози.

Першим прокляттям наркотиків є швидке звикання до них. Для досягнення попереднього ефекту людина мусить щоразу збільшувати дозу. Але, незважаючи на це, ефект вживання поступово знижується, виникає так звана толерантність до наркотику. Прозріння зазвичай настає тоді, коли людина вже не отримує задоволення від наркотику, але мусить вживати величезні дози, щоб почуватися більш-менш нормально, тобто так, як до першої дози.

Інакше їй загрожує друге прокляття — абстинентний синдром. Він настає уже через 10—14 годин після останньої дози і може бути надзвичайно болісним, супроводжуватися діареєю (проносом), неконтрольованим тремтінням, судомами, підвищенням температури тіла. В деяких випадках без медичної допомоги його наслідком є самогубство або смерть.

Абстинентний синдром — це період адаптації організму до життя без наркотиків. Він триває в середньому тиждень. За кожен день «ломки» людина втрачає декілька кілограмів. Вона не може спати і їсти.

Ті, хто вживає наркотики, кажуть: «Якби все починалося з ломки, у світі не було б жодного наркомана». Ось як один наркозалежний описує абстинентний синдром: «Біль нелюдський... Неначе всередину потрапила ціла ватага садистів — одні розтрощують кістки, другі вивертають суглоби, треті всюди забивають цвяхи. Кишки розриваються, і все тече з мене. Далі, ніж на два кроки, від туалету краще не відходити, мабуть, півсотні разів на день, не менше».

Психологічна залежність. Чому ж ті, хто знайшов у собі сили відмовитися від наркотиків, переживши пекельні муки абстинентного синдрому, знову беруться за старе? Річ у тому, що, на відміну від фізичної залежності, яка зникає після періоду адаптації, психологічна залежність зберігається роками. Саме вона може змусити людину знову повернутися до згубної пристрасті, оскільки психологічна залежність виникає на рівні почуттів і підсвідомих поведінкових стереотипів.

На рівні почуттів психологічна залежність виявляється в тому, що людину перестає цікавити все, що не пов’язано з наркотиками: навчання, робота, спілкування з рідними і друзями, книжки і кінофільми, спорт і мистецтво. Без наркотиків життя для неї стає безрадісним, втрачає сенс, можуть з’явитися думки про самогубство. Тож коли тобі запропонують спробувати навіть так званий «легкий» наркотик (мовляв, покуримо «травичку», відчуємо «кайф», багато хто так робить — і нічого), насамперед подумай: «Якщо я зараз погоджусь, то зроблю перший крок до залежності, а завтра, післязавтра неминуче буде другий, третій... Це кроки до прірви».

Через деякий час у підсвідомості формується тісний зв’язок (асоціація) між певною ситуацією і вживанням наркотику — так званий поведінковий стереотип. Прикладами поширених поведінкових стереотипів є: «Новий рік — шампанське», «футбол — пиво», «кава — сигарети».

Ось типовий приклад. У компанії давніх друзів людина, яка вирішила відмовитися чи навіть давно відмовилася від наркотику, може вжити його автоматично, схаменувшись уже з сигаретою чи голкою в руках. Це поширене явище, і не лише з наркотиками, а й з пивом, сигаретами чи, скажімо, з шоколадом. Наприклад, людина вирішила відмовитися від солодощів, щоб схуднути. Та якщо тістечка й цукерки не прибрати зі звичного місця (столу, холодильника), то під час чаювання рука потягнеться до них. Потім людина дивується, як сама мимоволі порушила дану собі обіцянку.

Ознаки, які виникають після припинення прийому наркотику, лікарі називають «хворобою відміни». Такі ознаки можуть спостерігатися кілька тижнів або навіть місяців. Якщо людина не прийматиме наркотик, то ці симптоми, можливо, зникнуть упродовж року.

У разі психологічної залежності людина, яка регулярно приймала наркотики, відчуває нестримне бажання продовжувати їх приймати. Якщо наркотику немає, людина стає збудженою, дратівливою, неспокійною. У неї може бути депресія або безсоння. Іноді бажання вжити наркотик може повернутися навіть через кілька років.

У нашій країні розповсюдження наркотиків заборонене законом. Людей, які порушують закон, можуть притягувати до юридичної відповідальності. Юридична відповідальність — це передбачена нормами права можливість покарання людини, яка порушила закон. Юридична відповідальність ґрунтується на таких принципах, як законність, справедливість, неминучість покарання.

В Україні діє законодавство, яке передбачає юридичну відповідальність за вчинення дій, пов’язаних із незаконним обігом наркотиків. Це можуть бути дії, пов’язані з культивуванням рослин, які містять наркотичні речовини, виробництвом наркотиків, їх зберіганням, торгівлею, використанням.

Незаконними також є:

— отримання наркотичних засобів в обмін на інші товари та послуги;

— прийняття наркотиків як засобу сплати боргу, предмета позики або подарунка;

— присвоєння знайдених наркотиків;

— збирання дикорослих наркотичних рослин.

Отже, згідно із законом, люди, які купують, зберігають, уживають та розповсюджують наркотики, підлягають покаранню.

У Кримінальному кодексі України є розділ, який називається «Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров’я населення». Цей розділ містить опис дев’ятнадцяти видів злочинів, пов’язаних із наркотиками. Серед них — схиляння до вживання наркотичних засобів. Закон також забороняє розповсюдження наркотиків.

Таким чином, люди, які пропонують вам наркотики, є злочинцями й порушують закон. Розповсюджувачі наркотиків можуть бути покарані позбавленням волі і конфіскацією майна.

З якого віку настає кримінальна відповідальність? Багато підлітків та й дорослих помилково думають, що цей вік відповідає 18 рокам. Однак, згідно із законодавством, карна й адміністративна відповідальність настає із 16 років, а за скоєння тяжких злочинів — навіть із 14 років.

Треба розуміти, що людина, яка зловживає наркотиками або бере участь у їхньому незаконному обігу, рано чи пізно матиме справу з правоохоронними органами.

20.05.20.

ТЕМА: Заходи профілактики інфекційних захворювань (ВІЛ, туберкульоз). Причини і наслідки стигматизації і дискримінації.

Параграф №30,31.

Особливості поширення ВІЛ-інфекції в Україні і світі

На сьогоднішній день проблема поширення ВІЛ/СНІДу у світі набула великих масштабів. Наша країна не є винятком. Починаючи з 1995 року, Україна переживає епідемію ВІЛ-інфекції. Епідемія — це масове поширення інфекційної хвороби, що значно перевищує звичайний рівень захворюваності в певній місцевості.

Характерною рисою поширення ВІЛ-інфікування серед молоді в Україні є те, що основний шлях інфікування в нашій державі — ін’єкційний. Він пов’язаний із використанням наркотичних речовин.

Медики займаються виявленням, лікуванням та реабілітацією ВІЛ-інфікованих

Інформація про СНІД є дуже важливою для його профілактики

Так виглядає вірус імунодефіциту людини. Він швидко руйнується в навколишньому середовищі, але може довго існувати в шприці, яким уводять наркотик одразу кільком людям

Можна сказати, що СНІД прийшов в Україну разом із наркотиками. На жаль, сьогодні Україна посідає одне з перших місць у Європі за кількістю ВІЛ-інфікованої молоді віком від 15 до 24 років.

Отож, ВІЛ і наркотики тісно пов’язані між собою. Ін’єкційні наркотики — головний шлях поширення ВІЛ в Україні, і боротися з ними треба одночасно. Саме вживання наркотиків є причиною поширення ВІЛ. Епідеміологи користуються поняттям «групи ризику». Наприклад наркомани — група ризику зараження ВІЛ.

ВІЛ — це вірус імунодефіциту людини, який розмножується в клітинах крові. У навколишньому середовищі він швидко руйнується, а от у крові може жити досить довго. Існують різні шляхи потрапляння ВІЛ від хворої людини до здорової:

— потрапляння інфікованої крові в кровоносну систему людини;

— використання нестерильного інструмента;

— переливання інфікованої крові або пересадка органів і тканин;

— від інфікованої матері до дитини (під час вагітності, пологів, а також під час грудного вигодовування);

— статевим шляхом.

Одним із головних шляхів передачі вірусу серед молоді України є використання нестерильного інструмента, тобто шприца, яким уводять наркотик одразу кільком людям.

ВІЛ/СНІД і права людини. Законодавство України у сфері протидії епідемії ВІЛ інфекції

У різних країнах існують закони, які регулюють стосунки між суспільством і ВІЛ-інфікованими людьми. Є такі закони й в Україні.

Існують спеціальні законодавчі акти України, що мають стосунок до проблеми ВІЛ-інфекції.

Червона стрічка — міжнародний символ боротьби зі СНІДом

До них належать закони України «Про запобігання захворюванню на СНІД та соціальний захист населення», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», «Про донорство крові та її компонентів», укази Президента України, спрямовані на збереження репродуктивного здоров’я молоді України, захист населення від ВІЛ-інфекції та СНІДу, профілактику СНІДу.

Українська держава бореться зі СНІДом, використовуючи для цього правову базу й досягнення медицини, співпрацюючи з міжнародними організаціями.

Основні положення законодавства України, щодо ВІЛ-інфікованих і СНІДу, ґрунтуються на таких принципах:

— законодавство має відповідати сучасним міжнародним вимогам;

— протидіяти поширенню ВІЛ-інфекції;

— захищати права ВІЛ-інфікованих людей.

Це означає, що здорові люди мають право на охорону свого здоров’я. І якщо хворий на СНІД свідомо інфікує інших людей, то він мусить бути покараний. З іншого боку, людям, які є ВІЛ-інфікованими, необхідно допомагати, запобігати порушенню їхніх прав.

Важливо протистояти дискримінації ВІЛ-інфікованих людей — це допоможе боротися з поширенням інфекції.

Причини і наслідки стигматизації і дискримінації

ВІЛ-інфікована людина не вмирає відразу, вона може жити довгі роки. Як суспільство має ставитися до ВІЛ-інфікованих? На жаль, такі люди можуть піддаватися стигматизації та дискримінації.

Стигма — надзвичайно сильний соціальний ярлик, який змушує ставитися до людини тільки як до носія небажаної ознаки.

Стигма в перекладі з грецької означає «знак», «тавро», «ярлик». Це характеристика людини або групи, яка вважається свого роду пороком і викликає прагнення покарати, ізолювати або як-небудь інакше принизити людей.

Учені виділяють три загальні риси стигматизації:

1. Відмінності між людьми підкреслюються і вважаються важливими. Людей поділяють на протилежні категорії: чорні і білі, сліпі і зрячі, ВІЛ-позитивні та ВІЛ-негативні.

2. Людям з відмінностями приписують негативні якості. Наприклад, вважають, що всі люди з ВІЛ є небезпечними, ВІЛ-інфіковані хочуть заразити інших, ВІЛ-інфекцією заражаються виключно через аморальну поведінку. Тобто людям, яких об’єднує лише наявність вірусу в крові, приписують негативні ознаки, які з вірусом зовсім не пов’язані.

3. Люди діляться на «нас» і на «них» — тих, хто є іншими. Коли ми когось стигматизуємо, то мислимо категоріями «ми» і «вони». Такий поділ дозволяє вважати, що «вони» не такі, як «ми», і обов’язково в чомусь гірші за нас.

Якщо ви вважаєте якусь відмінність дуже важливою і приписуєте людям, у яких вона є, негативні риси, то йдеться саме про стигму.

Дискримінація — це прояв стигматизації, це стигматизація, яка стала дією. Дискримінація — це обмеження прав частини населення за певною ознакою. Такою ознакою може бути національність, стать, релігійні переконання, інвалідність, рід занять, стан здоров’я.

Стигматизація розвивається на основі незнання й страху. Якщо людина не знає нічого про природу ВІЛ та шляхи його поширення, то в неї виникає страх заразитися і померти. Цей страх і наділяє ВІЛ-інфікованих усіма можливими негативними рисами.

Отже, стигматизація та дискримінація тісно пов’язані між собою. Існування першої призводить до виникнення дискримінації певних груп людей. Стигматизація та дискримінація посилюють і підживлюють одна одну, формують нерозривне коло.

Причинами стигматизації та дискримінації є незнання, страх, низький рівень культури людей. А наслідками дискримінації та стигматизації є порушення закону й конфлікти в суспільстві.

Знання допомагає людині переглянути свої страхи. Важливо знати не тільки про шляхи передачі вірусу, а й про права людей, які живуть з ВІЛ.

Туберкульоз: умови інфікування і розвитку, ознаки захворювання

Туберкульоз — це інфекційне захворювання, яке спричинює дуже маленька бактерія. Вона має паличкоподібну форму. Такі бактерії вчені називають бацилами. Бактерію, що спричиняє туберкульоз, відкрив німецький лікар і бактеріолог Роберт Кох, тому її називають паличкою, або бацилою, Коха.

Бактерія туберкульозу має оболонку, яка дозволяє їй витримувати досить суворі умови навколишнього середовища й опиратися імунній системі людини.

Паличка Коха передається від хворої на відкриту форму туберкульозу людини до здорової повітряно-крапельним шляхом. Зазвичай вона вражає легені, однак можуть інфікуватися й інші органи.

У 1905 р. Роберт Кох став лауреатом Нобелівської премії в галузі фізіології та медицини

Туберкульозна паличка є в багатьох людей, але вона проявляє себе тільки в організмі з ослабленою імунною системою. Після застуди або іншої хвороби імунна система стає слабкішою, вона не здатна подолати паличку Коха, і тоді може розвинутися туберкульоз.

Профілактика туберкульозу ґрунтується насамперед на якомога швидшому виявленні людей, інфікованих туберкульозною паличкою, та їхньому лікуванні.

Медична профілактика спрямована на створення специфічного імунітету в дітей за допомогою вакцинації. Це означає, що дітям треба робити реакцію Манту й щеплення БЦЖ.

Санітарна профілактика передбачає своєчасне виявлення хворих на туберкульоз, їхню ізоляцію, проведення правил дезінфекції, ефективне лікування.

Соціальна профілактика полягає в забезпеченні прав людини, яка захворіла на туберкульоз, та гарантуванні безпеки здоров’я людей, які її оточують.