5 клас (Природознавство П)

17.03.20

ТЕМА: ТВАРИНИ. ГРИБИ.

Фауна – тваринний світ.

Зоологія – наука, що вивчає тварин.

Організм багатоклітинних тварин складається з органів, які мають певне призначення: легені звірів та людей, зябра риб забезпечують дихання; шлунок відповідає за травлення; кінцівки допомагають активно рухатися; органи чуттів (очі, ніс, вуха) – орієнтуватися у зовнішньому середовищі, вони утворюють системи органів. 

ОЗНАКИ ТВАРИН.

• Тварини живляться  готовими органічними речовинами, що є у складі інших організмів;

• більшість тварин активно рухаються (стрибає, літає, плаває, бігає, повзає, ходить);

• у навколишньому світі орієнтуються за допомогою органів чуттів, вирізняються складною поведінкою;

• ростуть певний період.

Тварини, які ведуть прикріплений спосіб життя:

Органи чуття тварин:

• органи слуху (вухо);

• органи нюху (ніс);

• органи зору (очі);

• органи дотику (шкіра);

• органи рівноваги.

 Записати:

Спільне між рослинами і тваринами: мають клітинну будову, наявний обмін речовин та енергії, властивий ріст, розмноження, живлення, дихання, розмноження, подразливість. 

Відмінність тварин від рослин: 

• тварини живляться  готовими органічними речовинами, що є у складі інших організмів, а рослини в процесі фотосинтезу виробляють органічні речовини;

• більшість тварин активно рухаються, а рослини ведуть прикріплений спосіб життя;

• тварини ростуть обмежений період, а рослини – усе життя;

• у навколишньому світі орієнтуються за допомогою органів чуттів та вирізняються складною поведінкою.

ЗНАЧЕННЯ ТВАРИН.

Значення тварин в природі: 

• важлива ланка в ланцюгу живлення;

• багато тварин – запилювачі рослин;

• тварини переносять насіння, сприяючи розселенню рослин;

• тварини переробляють речовини ґрунту, формуючи гумус.

Значення тварин для людини:

• споживає для отримання поживних речовин;

• шкіру використовує у галантереї, взуттєвій промисловості;

• тварини кінь, верблюд – тяглова сила;

•  отрута змій, бджіл використовується для виготовлення ліків;

•  медичні п'явки для лікування;

• акваріумні рибки для заспокоєння;

• собака вважається охоронцем людини;

• на тваринах проводять дослідження в наукових лабораторіях.

ГРУПИ ТВАРИН.

За кількістю клітин організму:

• одноклітинні (амеба);

• багатоклітинні (птахи, звірі). 

За способом живлення розрізняють:

• рослиноїдні тварини (заєць, кінь, корова);

• м'ясоїдні, або хижаки (вовк, лев, сова);

• всеїдні тварини (ведмідь, свиня).

За можливістю підтримувати сталою температуру тіла розрізняють:

• холоднокровні тварини (температура тіла змінюється зі зміною температури навколишнього середовища: риби, жаби, ящірки);

• теплокровні тварини (постійна температура тіла не залежить від температури зовнішнього середовища: птахи, звірі, людина).

За рухливістю розрізняють тварини:

•  малорухливі (ведуть прикріплений спосіб життя: актинія, устриця);

•  активно рухливі (птахи, звірі). 

За наявністю внутрішнього скелета багатоклітинні тварини поділяються на:

• безхребетні (черв'яки, комахи, павуки, молюски, раки);

• хребетні (риби, жаби, ящірки, птахи, звірі).

За наявністю небезпечних речовин для життя й здоров'я людини і тварин  виділяють отруйних тварин (оси, бджола, павуки каракурти і тарантули, гадюка звичайна, змія, риба морський дракон, медуза коренерот).

Отруйні організми – організми, які містять небезпечні для інших організмів речовини.

Отруйними можуть бути комахи, павуки, скорпіони, змії та інші, проте їхні напади, як правило, трапляються у випадку самозахисту, коли людина порушує їх спокій. Тарантул — найбільший павук в Україні (розміри його тіла досягають 4 см, укус для людини небезпечний, але не смертельний).

Отруйні речовини – речовини, які потрапивши в організм, викликають отруєння. Отрута потрапляє в організм тварини чи людини під час укусу.

Профілактика від укусів отруйними тваринами: 

• уникати зустрічі з отруйними тваринами;

• при зустрічі не дражнити і не намагатися впіймати цих тварин.

За господарським значенням для людини розрізняють:

• свійських тварин, яких людина приручила і розводить для своїх найрізноманітніших потреб: отримання продуктів харчування, одягу тощо  (корови, свині, кролі, коти, собаки, акваріумні рибки, кури);

• диких тварин, життя яких повністю залежить від навколишнього середовища (зайці, вовки, кабани, косулі, акули, соколи). 

ТВАРИНИ УКРАЇНИ (ознайомитися з мешканням тварин на території України).

13 вересня – день грибника.

Будова шапинкового гриба (записати та замалювати):

• підземна грибниця (довгі тонкі нитки в ґрунті, частинками можуть розмножуватися);

• наземне плодове тіло (має ніжку та шапинку й слугує для розмноження спорами). 

ОЗНАКИ ГРИБІВ.

• Гриби живляться готовими органічними речовинами, як тварини, але  поглинають з живих або мертвих організмів (наприклад, пенька) усією поверхнею тіла (виділяють ферменти, які розчиняють органічні речовини).

• Гриби ведуть прикріплений спосіб життя, як рослини, проте не мають хлорофілу.

• Гриби живуть у всіх середовищах: ґрунті і на його поверхні, у воді й на деревині, на поверхні і всередині рослин і тварин. 

Записуємо:

РІЗНОМАНІТНІСТЬ ГРИБІВ (шапинкові, гриби-паразити, цвілеві гриби, дріжді)

група	значення
Шапинкові	споживають люди, комахи, білки, кабани, птахи; підберезники, білий гриб, підосичник, опеньок обплітають та проникають в корені дерев: одержують органічні речовини від рослин, а з рослинами діляться водою і неорганічними  речовинами
Гриби-паразити	сажкові гриби й іржастий гриб оселяються на рослинах, трутовики оселяються на пеньках, забирають від рослини поживні органічні речовини і завдають шкоду
цвілеві гриби	псують продукти, зумовлюють хвороби, є джерелом антибіотиків у медицині, перетворюють органічні речовини відмерлих організмів на неорганічні речовини ґрунту, які необхідні рослинам, очищують довкілля
дріжджі	використовують у пекарстві, пивоварінні, виготовленні спирту, деякі зумовлюють хвороби

ЇСТІВНІ ГРИБИ - білі гриби, маслюки, печериці, лисички справжні, підосиновик, опеньок тощо.

На жаль, вони можуть бути небезпечними, коли ростуть на забрудненій території, бо гриби мають здатність вбирати токсичні речовини.

Збираючи гриби, слід акуратно зрізати плодові тіла, намагаючись не пошкодити грибницю, бо з грибниці знову виросте новий гриб.

Ознайомся з їстівмини грибами:

Назва	Опис
Білий гриб (боровик)	Шапка частіше темно-бурого відтінку, ніжка світло-бура, товста.
Маслюк	Шапка випукла з бугорком світлого або темно-бурого кольору з червонуватим чи фіолетовим відтінком, ніжка жовтуватого або зеленувато-жовтого кольору, поверхня гриба слизька і масляниста
Лисички	Шапка жовтого забарвлення вдавлена всередину з хвилястими краями, ніжка теж жовта ніби переходить у шапку гриба
Опеньки	Шапка плоско-випукла з бугорком посередині сіро-жовтуватого  або коричневого кольору, ніжка довга, внизу потовщена, з білуватим кільцем, переважно, ростуть групами
Підосиновик	М'ясиста шапка напівсферична жовтувато-червона, буро-червона, оранжево-червона при зламі спочатку рожевіє, потім стає чорно-фіолетовою, ніжка пряма, висока, біля основи - потовщена, біла з темно-коричневими лусочками
Підберезник	Шапка молодих грибів світло-коричневого забарвлення напівсферична, зрілих - темно-коричневою подушкоподібною з діаметром до 15 см, в дощову погоду стає трохи слизуватою, на зрізі колір не змінюється; сіро-біла суцільна ніжка заввишки до 15 см покрита поздовжніми темними лусочками

ОТРУЙНІ ГРИБИ - бліда поганка, чортів гриб, гірчичний гриб, червоний і пантерний мухомори тощо.

Приводять до отруєння, порушення здоров'я, навіть смерті людини, але їх споживають тварини (лосі, кабани, білки, миші).

Ознайомся з отруйними грибами:

Назва	Опис
мухомор	Шапка яскраво-червоного, оранжевого або жовтого кольору спочатку з білими бородавками куляста, а потім майже плоска, ніжка довга білого або жовтуватого кольору з кільцем посередині
Бліда поганка	Шапка оливкового або білуватого кольору плоско-випукла, ніжка тонка, довга, білого відтінку з бахромою, дуже отруйна для людей
Опеньки несправжні	Шапка плоска, жовто-бурого кольору, ніжка тоненька, порожниста
Чортів гриб	Шапка у діаметрі до 30 см, ідеально кругла і м’яка, на дотик гладка, суха, білого до брудно-сірого кольору. Ніжка на початку дозрівання круглої форми, потім видовжується до 15 см, дуже щільна у дозрілих грибів, посередині має червоний колір. На розрізі м’якоть трохи синіє

Отруйні організми – організми, які містять небезпечні для інших організмів речовини.

Деякі отруйні гриби схожі на їстівні, наприклад, бліда поганка зовні нагадує сироїжку, а несправжні опеньки легко сплутати з їстівними опеньками. 

Отруйні речовини – речовини, які потрапивши в організм, викликають отруєння.

Профілактика отруєнь грибами:

• вміти відрізняти отруйні гриби від неотруйних;

• бути уважними при зборі грибів, щоб не покласти до кошика отруйні гриби;

• правильно обробляти гриби перед вживанням.

ЗНАЧЕННЯ ГРИБІВ У ПРИРОДІ.

• Гриби вживають тварини лісу (комахи, білки, кабани тощо).

• Грибниці підберезника, підосичника, білого гриба, опенька від рослин беруть органічні речовини, а з ними діляться водою та мінеральними речовинами.

• Цвілеві гриби зумовлюють гниття.

• Деякі гриби перетворюють гнилі рештки на неорганічні речовини.

ЗНАЧЕННЯ ГРИБІВ ДЛЯ ЛЮДИНИ.

• їстівні шапинкові гриби вживає в їжу;

• з цвілевих грибів роблять антибіотики, використовують при виготовленні твердих сортів сиру;

• дріжджові гриби використовує у випічці.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ: прочитати підручник параграф №35 №5 письмово, №36.

31.03.20

ТЕМА: Бактерії. Умови життя на планеті Земля. Середовище життя. Чинники середовища. Вплив на організми  чинників неживої природи.

Записати: БАКТЕРІЇ - найдавніші організми на Землі, вони мешкають всюди - у воді, ґрунті, різних організмах, у повітрі, на різних предметах, у тілі рослин, тварин, людини, в гарячих джерелах і в льодовиках.

Записати: ОЗНАКИ БАКТЕРІЙ:

• мікроскопічні організми (переважно одноклітинні);

• клітини не мають ядра;

• живляться органічними речовинами;

• бувають різної форми (кулясті, паличкоподібні, спіральні тощо);

• переміщуються за допомогою джгутиків, ковзанням, переносяться вітром чи течіями водойм на значні відстані.

Види бактерій:

• живляться готовими органічними речовинами;

• здатні самі виробляти органічні речовини на світлі, бо мають хлорофіл (ціанобактерії);

• деякі бактерії живуть без кисню. 

Форми бактерій різноманітні:

КОРИСНІ БАКТЕРІЇ:

Бактерії	Приносять користь
Кисломолочні бактерії	захищають кишечник, сприяють скисанню молочних продуктів (сир, сметану, кефір, різні йогурти)
Бактерії в шлунку жуйних тварин	допомагають їм перетравлювати целюлозу
Бактерії, які перетворюють мертву органіку на неорганічні речовини для рослин	очищують планету від решток та забезпечують рослини неорганічними речовинами.
Кислі бактерії	Використовуються для закваски овочів
Бульбочкові бактерії	перетворюють азот повітря на сполуки Нітрогену, які необхідні рослині для утворення білків

ШКІДЛИВІ БАКТЕРІЇ.

Бактерії	Завдають шкоду
Хвороботворні (кишкова паличка, туберкульозна паличка)	викликають хвороби: ангіну, пневмонію, дизентерію тощо, збудники хвороб сільськогосподарських рослин та тварин
Бактерії, які псують продукти	Псують продукти
Бактерія, що викликає ботулізм	живе в здутих консервах
Бактерії, що спричинюють гниття	Псують вироби з деревини та тканин, викликають біологічне руйнування промислових матеріалів та виробів

ПРАВИЛА ЗАПОБІГАННЯ ХВОРОБ, спричинених хвороботворними бактеріями:

• ретельно мити руки;

• користуватись чистим посудом;

• не вживати консерви зі здутими кришками;

• вживати продукти до придатного терміну;

• дезинфікувати речі хворої людини;

• спілкуватися зі хворим за правилами уникнення зараження.

• не забувати про цілющі властивості часнику, цибулі, звіробою, шавлії, нагідок тощо, які згубно діють на хвороботворні бактерії.

Записати: УМОВИ ЖИТТЯ НА ПЛАНЕТІ ЗЕМЛЯ: наявність води, повітря, достатньо світла і тепла.

Записати: Середовище життя – це все, що оточує організм (умови, в яких живуть організми). За сприятливих умов організми добре ростуть, розвиваються, розмножуються.

Записати: Необхідні умови життя на Землі: повітря, вода, достатньо світла і тепла.

Записати: Розрізняють такі середовища: наземно-повітряне (птахи, ящірки, павуки, дерева, білки), водне (риби, раки, водорості), ґрунтове (кроти, дощові черв'яки), усередині інших організмів (бактерії, черви). 

Записати: ЧИННИКИ СЕРЕДОВИЩА – умови середовища, які впливають на організми. Розрізняють чинники неживої (світло, вода, температура, повітря поживні речовини) і живої природи.

Чинники неживої природи: 

Чинник	Значення
світло	• необхідне рослинам для фотосинтезу; • активним тваринам допомагає розрізняти предмети та орієнтуватися • визначає добові, місячні та сезонні зміни у поведінці більшості тварин; • впливає на ріст, цвітіння й плодоношення рослин.
вода	• входить до складу організму, його клітин; • рослини вбирають розчини мінеральних речовин; • вода може бути середовищем життя; • потрібна деяким організмам для розмноження; • переміщується в кругообігу води; • вода втрачається з випаровуванням, потовиділенням, її треба поповнювати в організмі (тварини отримують потрібну їм воду разом із спожитою їжею або під час водопою, рослини вбирають розчини води).
температура	• впливає на швидкість хімічних явищ, що постійно відбуваються в тілах живих істот • певна температура придатна для фізіологічних процесів (на полюсах майже нема живих істот, на екваторі – дуже багато)
повітря	• джерело кисню для дихання; • має вуглекислий газ для рослин; • захищає Землю від надмірного перегрівання чи охолодження; • озон захищає від сонячної радіації; • захищає від падаючих небесних тіл; • сприяє розселенню організмів, переносячи вітром насіння та плоди
поживні речовини	необхідні для підтримання життєдіяльності організму

Вплив природних чинників (сонце, вода, вітер) на природу відбувається поступово і триває багато років: 

• руйнування гір до глини та піску; 

• від сонця породи вдень нагріваються, а вночі охолоджуються, що веде до тріщин; 

• вода заповнює тріщини, замерзає і розколює породу;

• будучи розчинником, вода поступово розчиняє речовини в одних місцях і переносить їх в інші;

• омиваючи береги морів, океанів, річок, хвилі теж змінюють природу;

• вода під час злив та танення снігу розмиває ґрунти;

• підземні води розмивають гірські породи, утворюючи пустоти різних розмірів – підземні печери;

• швидкі вітри зносять ґрунт, переносять пісок над поверхнею землі, формуючи піщані пагорби різної форми - дюни і бархани; 

• з допомогою вітру утворюються кам'яні скелі химерних форм;

• вітри-буревії не тільки ламають гілки і стовбури дерев, а можуть виривати їх з коренем.

Раптові зміни в природі: 

• повені (підняття рівня води під час дощів чи танення снігу);

• вулкани (внаслідок глибинних процесів Землі із земних надр виливаються назовні розжарені речовини, йде густий дим та сиплеться попіл);

• землетруси (рухи земної кори);

• цунамі (хвилі величезної висоти на суші);

• урагани (сильні вітри);

• магнітні бурі. 

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ: прочитати параграф №37, 38 завдання письмово на с.141 №4.

пройти тест https://docs.google.com/forms/d/1hqSPlRtaOsSE2LIIw4cse_0CbG4NjkpIEG8tcYJSrmk/edit?usp=drive_web

ТЕМА: Пристосування організмів до періодичних змін умов середовища.
Різноманітність середовищ життя. Наземно-повітряне середовище, пристосування живих організмів до життя у ньому. 

Параграф №39 читати, виконати вправи після параграфу №2,3.
Параграф №40 читати, виконати вправи після парагра №5.

ТЕСТ

1. Пристосування організмів до періодичних змін умов середовища. https://docs.google.com/forms/d/17KN1LoCcuZkH9FMNFNvZsIrRxHRo8qS2oCsrv5M5Qbk/edit
2. Різноманітність середовищ життя. Наземно-повітряне середовище, пристосування живих організмів до життя у ньому https://docs.google.com/forms/d/1u8HockB22y8CvGMw_p8QvDkedNxGX48MWPvsxVI7UAs/edit

Зміни умов середовища - зміна кількості надходження сонячного світла і тепла, температури  повітря, опадів.

Періодичні зміни умов середовища – зміни умов середовища, що повторюються в навколишньому середовищі з дня на день, з року в рік через певні проміжки часу (періоди).

Сезонні зміни – періодичні зміни умов середовища відповідно до пори (сезону) року — весна, літо, осінь, зима. Сезонні зміни зумовлені рухом Землі навколо Сонця.

Добові зміни - періодичні зміни умов середовища відповідно до частини доби - зміна дня і ночі. Добові зміни зумовлені рухом Землі навколо своєї осі.

Записати: Пристосування рослин до сезонних змін умов середовища: листопад, відмирання наземної частини рослин.

Пристосуванням тварин до сезонних змін умов середовища:  сплячка, заціпеніння, переліт птахів, накопичення під шкірою жиру, поява підшерстку і пуху, зміна забарвлення тощо.

Пристосування рослин і тварин до сезонних змін у природі

Сезони року	Зміни в житті
	рослин	тварин
Зима	Рослини перебувають у стані спокою, їхні корені не поглинають воду, по стеблу не рухаються речовини	Перебувають у норах, дуплах, барлогах; змінюють забарвлення, густішає шерсть звірів та пух птахів; осілі птахи перебираються ближче до людських осель; сплячка або стан заціпеніння деяких організмів
Весна	Починають швидко рости і розвиватись	Пробудження після сплячки чи заціпеніння, зміна забарвлення, линяння шерсті чи пуху, повернення птахів з теплих країв, розмноження
Літо	Продовжують ріст і розвиток	Активно рухаються, дають потомство
Осінь	Листопад — скидання листя листяними деревами. Листя на деревах жовтіє та опадає; відмирає наземна частина трав	Впадають на зиму в сплячку, заціпеніння, роблять запаси їжі, міграція птахів, запасають підшкірний жир

Вплив людини на природні пристосування рослин до сезонних змін середовища для отримання врожаю цілий рік: 

• штучне освітлення;

• вчасний полив;

• підтримка температури, сприятливої для росту і розвитку рослин;

• підживлення.

Вплив людини на природні пристосування тварин до сезонних змін середовища.

Домашні кури взимку певний період яєць не несуть, що пов'язано з пристосуванням до сезонних змін у природі. На птахофермах узимку штучним освітленням подовжують світловий день, і кури несуть яйця цілий рік.

ДОПОМОГА ПТАХАМ УЗИМКУ.

Щоб узимку птахи не загинули від голоду, люди розвішують на деревах годівниці (їх можна робити із пластикових пляшок, пакетів з-під молока чи кефіру або з фанери).

Якщо не забувати зранку або увечері насипати трохи корму, птахи звикнуть до місця годування. 

Найкращий корм дня птахів — насіння соняшника (частину його слід розчавити), проса, льону, а також крихти білого хліба, а синиці й дятли полюбляють ще й сире несолоне сало.

ПРИСТОСУВАННЯ ДО ЧИННИКІВ: 

1. СВІТЛО. 

Пристосування рослин до різного освітлення:

• світлолюбні рослини ростуть на добре освітлених місцях, мають дрібніші листки для зменшення випаровування води, блискуча поверхня відбиває сонячні промені, листя плюща повертається до сонця (сосна, магнолія, мати-й-мачуха, лисохвіст, соняшник, пшениця, плющ, береза, волошка тощо);

• тіньолюбні рослини зростають тільки в затінених місцях, де світла небагато, мають великі листки (копитняк, вороняче око, папороть);

• тіньовитривалі невибагливі до світла, бо добре розвиваються і за яскравого освітлення, і в затінку (конвалія, бузок, ялина, мохи, квасениця).

Пристосування тварин до різного освітлення:

• різна активність в денну та нічну пору (ластівки активні вдень і відпочивають уночі, коли світла обмаль, а сови, пугачі, кажани активні вночі);

• у наземних тварин найкраще розвинутий зір;

• у ґрунтових тварин зір мало розвинутий, проте розвинуті органи чуття, слух, нюх;

• денний метелик білан має добре розвинений зір та яскраве забарвлення;

• нічний метелик бражник березковидний  має невиразне забарвлення, але добрий нюх; 

• нічні птахи сови, пугачі мають добре розвинений зір (великі очі – пристосування нічних птахів);

• кажани орієнтуються вночі за допомогою звука.

 2. ТЕМПЕРАТУРА.

У різних куточках Землі тварини і рослини потребують неоднакової кількості тепла.

Пристосування рослин від перегрівання: 

• випаровування води листками;

• розміщення рослин ярусами в лісі.

Пристосування тварин від перегрівання: 

• собаки висувають язик; 

• виділення поту; 

• павуки ховаються в тінь; 

• нічні метелики, тушканчики полюють вночі, а вдень ховаються.

Пристосування рослин до нижчих температур:

• восени у листяних рослин для зменшення випаровування води взимку наступає листопад (дуб, клен, горіх);

• відмирає наземна частина перед зимовим періодом, рослини переходять у стан спокою. 

Листопад - дуже важливе пристосування рослин до умов зими. Значення листопаду: зменшення випаровування вологи, коли не надходить вода з мерзлого ґрунту. Ялина і сосна легко переносять узимку тимчасову нестачу води, бо хвоя випаровує набагато менше вологи, ніж листя листяних дерев.

Пристосування тварин до нижчих температур:

• птахів зігріває пуховий прошарок пір'яного покриву;

• коли нема поживи, багато тварин мігрує в інші місця;

• великим північним тваринам дає тепло підшкірний жир (ведмідь, морж, тюлень);

• звірам допомагає густа шерсть;

• теплокровні підтримують сталу температуру тіла (птахи, крокодили, жаби, звірі);

• бурий ведмідь, їжак, борсук впадають в зимову сплячку (у цей час вони не живляться і не рухаються, їхнє дихання уповільнюється, що забезпечують  накопичені запаси жиру); 

•  стан заціпеніння у виноградного слимака, ящірки, жаби, комарів та інших комах;

• з наступом холодів зменшується пожива, тому ластівки, лелеки  летять у теплі краї;

• білка перебуває взимку в дуплі зі зібраними запасами їжі, їжак, борсук з осені до весни спить в норі, бурий ведмідь спить у барлозі;

•  взимку густішає шерсть у лисиці, вовка, зайця (до літнього хутра додається зимовий підшерсток);

• зимують у ґрунті ящірки, змії;

• коти, собаки люблять грітися на сонечку;

• під шкірою осілих птахів накопичується шар  жиру, він захищає від холоду, слугує запасом поживних речовин;

• взимку птахи переміщаються ближче до людських осель.

Міграції птахів – пристосування до періодичних змін пір року, коли з настанням зими кількість насіння і плодів, комах, дрібних тварин, якими живляться птахи, зменшується. Перелітні птахи – птахи, які восени відлітають на зимівлю в тепліші краї, а навесні знову повертаються (ластівки, лелеки, солов'ї тощо). Осілі птахи - птахи, що залишаються зимувати (горобці, ворони тощо).

3. ВОДА.

Пристосування рослин для забезпечення водою: 

• довгий корінь у верблюжої колючки;

• розгалужений при ґрунтовій поверхні перекотиполя;

• м'ясисті листки в каланхое чи стебла в алое для запасу вологи;

•  для зменшення випаровування листя бувають вузькі в типчака, шорсткі в ковили, опушені в полину, у вигляді колючок у кактуса. 

Пристосування тварин для забезпечення водою: 

• верблюд запасає воду в горбі;

• у павуків не виводиться вода з організму;

• ховрахи споживають соковиті плоди. 

4. ПОВІТРЯ.

Тварини мають пристосування до дихання киснем у різних середовищах.

Записати зальну таблицю: 

Пригадайте: 

СЕРЕДОВИЩЕ ЖИТТЯ  – це все, що оточує організм (умови, в яких живуть організми).

 

НАЗЕМНО-ПОВІТРЯНЕ СЕРЕДОВИЩЕ 

найрізноманітніше за своїми умовами (освітленість, температура, зволоженість, наявність повітря), тому завдяки сприятливим умовам світ його мешканців різноманітний.

Комахи і птахи певний час використовують повітряні течії для переміщення, а потім шукають опору наземній поверхні.

РОЛЬ ЧИННИКІВ НЕЖИВОЇ ПРИРОДИ:

Чинник	Вплив
світло	відчувається при зміні дня та ночі
температура	зміна температури зі зміною дня і ночі, порами року
вологість	розрізняють  посушливі райони та добре зволожені
газовий склад повітря	забруднюється шкідливими викидами

Запишіть схему:

 

ХАРАКТЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ наземно-повітряного середовища:

• достатньо світла і повітря;

• значні зміни температури упродовж доби і протягом року (відчутними є добові і сезонні коливання температури);

• водозабезпеченість залежить від опадів;

• тварини для орієнтації у просторі добре використовують органи зору, слуху, нюху;

• тварини бігають за допомогою кінцівок (олень, кінь, собака, вовк), стрибають за допомогою сильних і довших задніх кінцівок (жаба, кенгуру, зелений коник, заєць, тушканчик), повзають за рахунок хвилеподібних вигинів тіла (вуж, гадюка, змія).

• до польоту здатні птахи, комахи, білки-летяги, кажани.

Запишіть таблицю:

Способи руху тварин наземно-повітряного середовища.

Способи руху	Приклади тварин	Пристосування
Біг	Лисиця, вовк, кінь, олень, собака, кіт	Бігають за допомогою кінцівок
Стрибки	Кенгуру, тушканчик, коник, жаби, заєць	Стрибають за допомогою сильних і довших задніх кінцівок
Політ	Птахи, кажани, комахи, білки-летяги	Літають за допомогою крил, крилоподібних кінцівок
Повзання	Вуж, гадюка, змія	Повзають за рахунок хвилеподібних вигинів тіла

Основні особливості наземно-повітряного середовища: достатньо світла і повітря, дуже різноманітні зволоженість і температура повітря.

ПРИСТОСУВАННЯ ТВАРИН до наземно-повітряного середовища:

• більшість тварин мають добре розвинені органи зору;

• добре орієнтування за допомогою органів чуття: зору, слуху, нюху;

• спілкування за допомогою звуків;

• у спеку тварини ховаються в нори (скорпіон, павуки тарантул і каракурт, ховрахи, миші полівки);

• з нестачею їжі птахи мігрують в придатніші місця (птахи летять у вирій);

• активне переміщення різними способами наземних тварин в пошуках їжі;

• здатність до польоту птахів, комах, летючих мишей;

• дихання киснем атмосфери;

• зимова сплячка, заціпеніння тварин;

• складніша поведінка;

• пристосування до підтримання вологи на сталому рівні;

• підтримання температури тіла (багато теплокровних тварин, гріються на сонці плазуни, взимку збільшення підшерстку звірів та пуху птахів);

• потовиділення для охолодження;

• мешканці мають внутрішню опору для підтримки тіла;

• пристосовані до добового ритму (активні частину доби, в іншу відпочивають).

ПРИСТОСУВАННЯ РОСЛИН до наземно-повітряного середовища:

• пристосування до температурних умов (для зменшення випаровування взимку листяні дерева восени скидають листя, відмирає наземна частина трав);

• у деяких рослин плоди і насіння поширюється вітром або тваринами (кульбаба, липа, реп'ях, птахи розносять насіння, поїдаючи плоди);

• дихання киснем атмосфери;

• рослинність лісу формує яруси;

• пристосування до підтримання вологи на сталому рівні (довге коріння, дрібне листя, колючки в посушливих районах, широке листя у вологих районах);

• ввечері деякі рослини закривають квітки;

• випаровування води з листків для охолодження;

• раннє цвітіння лісових трав;

• спрямування листків до світла, у тіні горизонтальне розташування листків для кращого потрапляння світлових променів. 

Форма дзьоба птаха показує, чим він живиться:

• короткий і товстий дзьоб для насіння (снігур, горобець, кури);

• гострий загнутий донизу міцний дзьоб допомагає хижакам розривати здобич (яструб, орел, сова, сокіл);

• довгий прямий, іноді трохи загнутий до гори дзьоб для слизької здобичі – риб, жаб (лелека, бузьок);

• короткий та широкий для ловлі на льоту комах (ластівка).

14.04.20.

Тема: Водне та грунтове середовище життя.

Параграф підручника №41, завдання письмово №5 (оформити на альбомному аркуші, підписати обов'язково, можно додатково зробити малюнок тварини на окремому аркуші)

Параграф №42, виконати завдання №4.

1. Водне середовище існування https://docs.google.com/forms/d/1v2HGWA6pAX5LGGL-wwju6cDoxOWZ5LyXXvRcDhmCkYY/edit
2. Грунтове середовище життя https://docs.google.com/forms/d/1WHzidDRMj4i_9zUImMUFVAzgMR5ao_ojdzb3nceMLio/edit

СЕРЕДОВИЩЕ ЖИТТЯ  – це все, що оточує організм (умови, в яких живуть організми).

Водне середовище — це різні водойми планети від маленьких струмків до океанів.

У водному середовищі існування провідна роль належить температурі, освітленню, тиску, газовому складу, солоності води, рельєфу дна, швидкості водних течій.

ПРОВІДНА РОЛЬ ЧИННИКІВ НЕЖИВОЇ ПРИРОДИ:

Чинник	Вплив
світло	зосереджене у верхніх шарах водойм
температура	зміна не така різка, бо вода повільніше нагрівається і охолоджується, але тепліше у верхніх шарах водойми
солоність води	Розрізняють прісні та солоні водойми
склад води	Кисню менше, ніж в атмосфері, вода забруднюється розливами нафти
тиск	зростає з глибиною
рельєф дна	багато організмів живе на коралових рифах
швидкість водних течій	теплі водні течії підвищують температуру води

ХАРАКТЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ водного середовища (записуємо):

• має різний вміст солей (розрізняють прісні річки, ставки, озера, джерела та солоні моря і океани);

• світло зосереджене у верхніх шарах водойм;

• коливання температури не такі різкі, як у повітрі, але тепліше у верхніх шарах водойми;

• вода має менший уміст кисню, ніж атмосфера, він зосереджений у верхніх шарах (одні тварини для дихання використовують кисень, розчинений у воді, інші – атмосферний кисень);

• значні перепади тиску.

Тварини водного середовища: окунь, щука, синій кит, жук-плавунець, дельфін, акула, кашалоти, креветки, кальмари, раки, краби, восьминоги, медузи, дафнія, скат, поліпи, морські зірки. 

Рослини водного середовища: водорості, біле латаття, ряска, глечики жовті, осока, очерет, стрілолист, лепеха, сусак, рогіз. 

ПРИСТОСУВАННЯ ТВАРИН до водного середовища:

• дихають розчиненим у воді киснем за допомогою зябер, через шкіру;

• обтічна форма тіла вкрита слизом;

• піднімаються на поверхню води, щоб вдихнути повітря (дельфіни, кити);

• тварини водних глибин не мають взагалі або поганий зір;

• у деяких глибоководних організмів є світні органи;

• підшкірний жир у великих мешканців холодних морів (морські слони, моржі, тюлені)

• наявність плавців для збереження рівноваги та хвоста в ролі керма, плавальних перетинок між пальцями в селезня, бобра, жаби, ластів у тюленів та моржів, задні кінцівки у формі весла в жука-плавунця;

• реактивний рух у протилежну сторону до випущеного струменя води (медузи, восьминоги, кальмари);

• у водоплавних птахів та бобрів спеціальна рідина, що змащує та захищає покрив  від намокання.

Способи руху тварин водного середовища: плавання, реактивний рух.

Способи руху	Приклади тварин	Пристосування
Плавання	Дельфіни, риби, жук-плавунець, тюлені, моржі	Обтічна форма тіла, плавники, хвіст, ласти, плавальні кінцівки дозволяють плавати
Реактивний рух	Восьминоги, кальмари	рух у протилежну сторону до випущеного струменя води

 ПРИСТОСУВАННЯ РОСЛИН до водного середовища:

• зелені рослини живуть у верхніх шарах водойми, куди надходить світло;

• водні рослини мають гнучке стебло, бо коренями прикріплені до дна водойми, а листки й квітки плавають на її поверхні (латаття біле, глечики жовті, ряска);

• листки деяких водяних рослин нагадують стрічки для збільшення поверхні вбирання з води кисню та поживних речовин (водорості).

ОЗНАКИ ТВАРИН для визначення, чи мешкає у водному середовищі:

• наявність зябер; 

• замість кінцівок плавці та хвіст для плавання; 

• обтічна форма тіла зі слизом; 

• найбільші тварини планети живуть тільки у воді; 

• плавальні  перетинки на кінцівках; 

• ласти в тварин; 

• здатність до реактивного руху.

ОЗНАКИ РОСЛИН для визначення, чи мешкає у водному середовищі:

• характерний вигляд водних рослин: дуже довге гнучке голе стебло; 

• листя за формою подібне на стрічку. 

Ґрунтове середовище  — це ґрунт (верхній родючий шар Землі).

Записати ХАРАКТЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ ґрунтового середовища:

• властива висока щільність, бо усе заповнене ґрунтом і ускладнює переміщення;

• недостатня кількість світла;

• мало кисню, з глибиною він зменшується;

• достатньо води;

• достатньо неорганічних і органічних речовин;

• незначні коливання температури.

• наявність речовин у різних агрегатних станах (часточки ґрунту містять речовини  в твердому стані, є рідка вода і газоподібне повітря);

• загалом поживні речовини зосереджені в гумусі – верхньому шарі ґрунту.

Мешканці ґрунтового середовища: 

• бактерії та гриби (розкладають відмерлі рештки організмів до неорганічних речовин);

•  одноклітинні водорості;

•  тварини (комахи, черв'яки, жуки, личинки, кроти, сліпаки);

• тварини наземно-повітряного і водного середовища, які будують різні укриття в ґрунті (борсуки, миші, комахи);

• середовище пронизують корені рослин (він є опорою, джерелом води і неорганічних речовин), грибниці грибів. 

РОЛЬ МЕШКАНЦІВ ҐРУНТОВОГО СЕРЕДОВИЩА В ПРИРОДІ: 

• прокладаючи ходи в ґрунті, розпушують його та забезпечують надходження повітря і води;

• завдяки бактеріям і дощовим черв'якам ґрунт поповнюється неорганічними речовинами;

• очищують планету від мертвих решток.

ПРИСТОСУВАННЯ ТВАРИН до ґрунтового середовища:

• міцні покриви тіла в жуків та мурашок;

• видовжене тіло у дощового черв'яка, личинки хруща;

• тіло вкрите слизом у черв'яків або коротким тонким хутром у крота;

• повзають завдяки гнучкому тонкому тілу дощовий черв'як, багатоніжки, личинка травневого хруща;

• наявність риючих кінцівок у крота, вовчка;

• великі передні зуби для вигризання ґрунту, вивернуті назовні долоні для відкидання землі  в крота;

• через брак світла недорозвинений зір у крота або відсутній взагалі у дощового  черв'яка, сліпака, личинок комах.

• тварини ґрунту на зиму переміщуються у глибші шари (на глибині до 1,5 метра зимують дощовий черв'як, кріт);

•  дощові черв'яки чутливі до висихання, у спеку переміщуються в глиб ґрунту;

• для орієнтування розвинені нюх та дотик у крота й дощового черв'яка.

21.04.20.

ТЕМА: Вплив на організми чинників живої природи. Співіснування організмів. Угруповання організмів.

Екосистеми

Параграф підручника № 44

Параграф підручника № 42

1. Вплив на організм чинників живої природи. Співіснування організмів https://docs.google.com/forms/d/1NaIhtdH9JdEunAYqcZuKBhRBu4MMt4lVy45703M94kE/edit
2. Екосистеми https://docs.google.com/forms/d/1sppO31JxSm10ypXdADTV6NzqGNnVCowaob8OLTf-bK0/edit

Чинники живої природи - впливи організмів один на одного. 

Адаптація - пристосування організмів до середовища.

Зв’язки у природі можуть бути корисними та приносити шкоду.

Зв'язок	Приклад
Симбіоз (від лат. симбіозис - спільне життя), або мутуалізмом – співжиття різних організмів, які приносять один одному користь.	Грибниці підберезника, підосичника, білого гриба, опенька обплітають корені дерев, при цьому гриб отримує від дерева органічні речовини, а сам забезпечує його водою і неорганічними речовинами (мікориза). Бульбочкові бактерії оселяються на коренях бобових рослин і забезпечують їх Нітрогеном. Птахи живляться плодами і розносять насіння. Бджола живиться нектаром і запилює квітку. Зозуля, поїдаючи гусінь на дереві, приносить користь дереву. Лишайник – симбіоз гриба та водорості або ціанобактерії. Буйволові шпаки та тілі носорогів та буйволів живляться комахами на шкірі, очищуючи її. У шлунку травоїдних тварин живуть бактерії, які допомагають перетравлювати тваринам целюлозу, а самі отримують домівку і поживні речовини.
Паразитизм (від грец. паразитос - нахлібник) — взаємовідносини двох організмів, які вигідні одному (паразиту), проте шкідливі для іншого (хазяїна).	Паразити оселяються в тілі  тварин, рослин або грибів, і живлячись органічними речовинами хазяїна, спричинюють його захворювання або навіть загибель. Орхідея гніздівка паразитує на грибах. Повитиця коренями-присосками обвивається навко­ло рослини-хазяїна. Вовчок — оселяється на коренях трав. Петрів хрест паразитує на коренях ліщини, бука і граба. Перестріч, очанка, кравник, мають слабку кореневу систему і отримують додаткове живлення від сусідніх рослин через корені-присоски. Кулясті кущики омели живляться соками дерев. Гриби трутовики використовують дерево як місце прикріплення і джерело поживних речовин. Мікроскопічні гриби-паразити (фузарій рожевий, клавіцепс) паразитують на зернових рослинах. Сажкові мікроскопічні гриби паразитують переважно на злакових. Деякі водяні гриби паразитують, спричиняючи хвороби риб, амфібій, водоростей. Хвороботворні бактерії паразитують у тварині, воші та блохи на хутрі тварин.
Коменсалізм (однобічне використання одних організмів іншими без завдавання шкоди)	Світлолюбні трави, які ростуть під ялиною, потерпають від затінку, але на дерево це зовсім не впливає. Реп'яхи, чіпляючись до шерсті тварин, переносяться на нові місцезростання. Білка влаштовує домівку в дуплі дерева. Деякі тварини розносять насіння рослин, що сприяє їх розселенню. Деякі види орхідеї чи бромелії оселяють­ся на стовбурах та гілках тропічних дерев, використовуючи  дерева лише як місце оселення. Комахи, оселяючись в гніздах птахів і норах звірів, просто використовують їх як оселю.
Нейтралізм (не приносять один одному користі й не завдають шкоди)	Мешкають нейтрально лугові трави в степу. Мешкають нейтрально на одній території кріт і заєць, козуля і білка; конвалія та чагарник, білка і лось споживають різну їжу.
Конкуренція (від лат. конкуренція - зіткнення) - боротьба між живими організмами за будь-який чинник середовища за умов його нестачі.	Рослини одного виду та одного віку конкурують за світло на одному місці зростання. Рослини, які ростуть швидше, затінюють інші, затримуючи їхній ріст. Суперники за їжу вовк і лисиця; хижі птахи сова і яструб полюють на дрібних тварин, але сова це робить уночі, а яструб — удень, тому не заважають живитись одне одному. Бої великих тварин за самку
Хижацтво — завдавання шкоди організмом іншому організму.	Колорадський жук об'їдає листки картоплі. Дятел живиться комахам під корою дерева. Корова їсть траву. Рослина росичка поїдає комах. Кроти підгризають корені культурних рослин. Гриби-хижаки за допомогою спеціальних кілець на гіфах захоплю­ють грунтові нематоди (черви) і перетравлюють їх. Птахи, які живляться комахами, уберігають сад від шкідників. Лисиця полює за зайцем, кіт їсть мишу, сокіл поїдає зайця, щука полює на окуня, кроти поїдають дощових черв'яків. Пташенята зозулі викидають інших пташенят із гнізда.

УГРУПОВАННЯ - група організмів певної місцевості, які взаємодіють між собою.

ПРИСТОСУВАННЯ РОСЛИН ЛІСУ для проживання на спільній території.

Рослини лісу ростуть ярусами - пристосування до мирного співіснування в умовах різного освітлення: 

• верхній ярус утворюють дерева (дуб, сосна, ялина, граб, клен, липа, ясен, береза, осика);

• у середньому ростуть кущі (ліщина, глід, черемха, бузина, терен, шипшина, вовче лико та інші); 

• нижній ярус заповнюють трав'янисті рослини, яких без світла у лісі зазвичай небагато і мають здебільшого широкі листки (жовтець, конвалія, барвінок, плющ, суниці, орляк, квасениця та інші); найнижче ростуть мохи і лишайники, які накопичують вологу і в такий спосіб впливають на рослини верхніх ярусів.

Трав'янисті рослини цвітуть ранньою весною, коли менше тіні від дерев.

ПРИСТОСУВАННЯ РОСЛИН для проживання на спільній території.

• рослини утворюють яруси в умовах різного освітлення;

• рослини, які зростають на одній ділянці, цвітуть і утворюють плоди в різний час;

• деякі рослини мають пристосування для захисту від поїдання тваринами (у глоду і шипшини — це колючки, у кропиви — жалкі волоски, у любистку — речовини із запахом, який відлякує комах).

Приклади угруповання тварин: стадо, зграя, сім'я, косяк риб. 

Тварини лісів: дика свиня, ведмідь, лось, олень, вовк, лисиця, білка, куниця, козуля, заєць, їжак, миша лісова, гадюка, різні птахи і комахи, дощові черв'яки й інші тварини

ПРИСТОСУВАННЯ ТВАРИН для проживання на спільній території:

• хижаки полюють, а рухливі жертви втікають, ховаються;

• хижаки розривають здобич (мають гострі зуби та кігті);

• павуки полюють з павутиною;

• організми зливаються з довкіллям, або маскуються (забарвлення риб, заєць міняє колір хутра);

• стають подібними на інші організми, або мімікрія;

• рослини мають шипи (троянди);

• яскраве застережне забарвлення організмів (сонечко);

• використовують отруту (гадюки, павук тарантул);

• для захисту виділяють неприємний запах (скунс);

• багато тварин живе групами (вовки, бджоли, вівцебики);

• пристосування конкурентів за їжу: ластівка, синиця ловлять комах на льоту, дятел шукає під корою дерев.

ХАРЧОВІ ЗВ'ЯЗКИ, АБО ЛАНЦЮГИ ЖИВЛЕННЯ - зв'язки, зумовлені отриманням поживних речовин і енергії, основа будь-якої екосистеми. 

Утворювачі	Рослини, використовуючи сонячну енергію, в процесі фотосинтезу утворюють органічні речовини
Споживачі	Тварини споживають органічну речовину, створену  рослиною, коли поїдають рослини або інших тварин
Руйнівники	Бактерії, гриби, дощові черв'яки перетворюють рештки відмерлих організмів на неорганічні речовини

ЕКОСИСТЕМА (з грецької екос – «дім») – сукупність організмів, які мешкають на спільній території, взаємодіють між собою та з умовами середовища. 

ПРИРОДНІ ЕКОСИСТЕМИ - екосистеми, які існують без втручання, виникли природним шляхом. 

Приклади природних екосистем: ліс, річка, озеро, болото, степ тощо. 

ШТУЧНІ ЕКОСИСТЕМИ – екосистеми, які створює і доглядає людина. 

Приклади штучних екосистем: парк, квітник, поле, сад, водосховище тощо.

ПЛАН ХАРАКТЕРИСТИКИ ЕКОСИСТЕМИ. 

1. Назва екосистеми.

2. Природна чи штучна екосистема.

3. Які рослини і тварини існують в екосистемі.

4. У яких умовах середовища мешкають організми екосистеми (наприклад, затінене чи освітлене місце, зволожена чи посушлива ділянка).

5. Які зв'язки між організмами екосистеми вдалося виявити?

6. Чи зазнає екосистема впливу людини? Якщо так, то запиши, які зміни відбулися в екосистемі в результаті діяльності людини.

1) ЛИСТЯНИЙ ЛІС (Велика ділянка землі, на якій ростуть переважно листяні дерева, розташовані близько одне до одного, та інші рослини, а також гриби. У лісі мешкають різні тварини).

2) природна екосистема

3) рослини: листяні дерева, кущі, трави, мохи; 

тварини: дика свиня, білка, павуки, птахи, комахи, личинки, дощовий черв'як

4) мешкають ярусами

5) дика свиня їсть жолуді, білка їсть гриби, павуки та птахи ловлять комах, білі гриби ростуть під дубами, мирно живуть білка і павук, гриб-трутовик паразитує на стовбурі дерева, дятел «лікує» дерево. 

6) Лісники вирубують старі дерева, садять нові, виникають пожежі з вини людини.

7) Пристосування мешканців: ярусність лісу; у забарвленні покривів тіла тварин переважають кольори листків і стовбурів лісових дерев, що дозволяє гарно маскуватися; у птахів лісу короткі крила і довгий хвіст, щоб було легко літати між деревами; багато тварин мають кігті, щоб лазити по деревах.

Домашнє завдання: 

Охарактеризуйте одну з екосистем на вибір: парк, квітник, поле, сад, водосховище, акваріум, ліс, річка, озеро, болото, степ.

28.04.20.

ТЕМА: РОСЛИННИЙ І ТВАРИННИЙ СВІТ  СВОЄЇ 

МІСЦЕВОСТІ.

Рослинний світ Дніпропетровської області

         Уся дикоросла  (природна) флора Степового Придніпров’я розподіляється на декілька екологічних груп – степові, лісові, піскові та солелюбні, каменелюбні, болотяні, лучні, прибережно-водні тощо. Зональна природна рослинність області – різнотравно-типчаково-ковилова, на крайньому південному заході – типчаково-ковилова (ковила, типчак, тонконіг вузьколистий, пирій повзучий, горицвіт весняний, суниця зелена, шавлія поникла, вероніка весняна, конюшина альпійська й гірська, люцерна та ін.) збереглася тільки по схилах балок, на деяких ділянках вододілів, ґрунти яких малопридатні для орання.

         На яружно-балкових та схилових місцевостях правобережжя зростають сухолюбні та каменелюбні степові рослини, байрачні ліси із дуба, клена гостролистого й татарського, в’яза, ясеня, дикої груші, яблуні, ліщини; чагарники, що включають терен, бересклет, бузину, шипшину, степову вишню та ін.

         Ліси у Дніпропетровській області займають лише 3,5% і представлені двома типами – заплавні й байрачні. Заплавні ліси – у заплавах Дніпра, Орелі, Самари, Вовчої; тут розташовані й найбільш південні бори в Україні; найбільші масиви – Самарський бір, Дібровський ліс, Новомосковський  бір, Червоний бір. Основні породи: дуб, в’яз, липа, ясен, берест, ільм, клен, вільха, сосна. Байрачні ліси зростають по схилах ярів і балок. Основні деревні породи тут – берест, дуб, груша, ясен, сосна, липа тощо. До лісів також відносяться полезахисні лісосмуги й насадження вздовж шляхів сполучення. Вони складаються з дуба, клена, білої й жовтої акацій, польового клена, липи тощо.

         Справжнім скарбом Дніпропетровщини є рідкісні та мало поширені види рослин. Чимало зустрічається рослин-ендеміків, чий ареал обмежений або причорноморськими степами, або піщаними річковими терасами понад Дніпром та Сіверським Донцем. Їхні видові назви найчастіше красномовно зазначають «адресу їхнього проживання» - ковила дніпровська, жовтозілля дніпровське, астрагал понтичний, волошка дніпровська та ін. По заповідних лісових та лучно-болотних урочищах Присамар’я, Приорілля, Дніпровської долини знаходять притулок справжні рослинні дива Степового Придніпров’я – тут і екзотичні для степової зони північні види папоротей та плавунів, і дикі орхідеї, і навіть рослинки-хижаки – альдрованда та пухирчатка.

         Взагалі у зеленому царстві флори Дніпропетровщини налічується понад 1 700 видів вищих (судинних) рослин, що складає 34% від флори України; 260 видів рослин (15% всієї флори області) мають статус рідкісних та зникаючих і занесені до Червоного списку Дніпропетровської області. Найбільш поширеними по території видами є представники степової флори та невибагливі до умов зростання види: візитною карткою, основними видами, що майже цілорічно формують обличчя степу, є види злаків – типчак борозенчастий, тонконіг вузьколистий, бородач, кипець гребенястий.

Рідкісними стали тепер види ковили – ознака незайманого цілинного степу.

Тваринний світ Дніпропетровської області

         Фауна Дніпропетровщина в цілому є типовою для степової зони України – представлена степовими і деякими лісовими тваринами (69 видів ссавців, 246 видів птахів, 12 видів і підвидів плазунів, 10 земноводних, 59 риб).

         Хоча й не часто, але можна зустріти в Степовому Придніпров’ї вовка, річкову видру й борсука, лісову й кам’яну куницю, тхора, горностая. Більш численними є лисиця і єнотовидний собака, ласка. Зусиллями природо охоронців та мисливських товариств акліматизовані або відновлені популяції кабана, козулі, оленя плямистого, свині дикої. Так само штучно повернуто дніпровським плавням і річкового бобра.

         Серед птахів краю типовими є лунь степовий, лунь болотний, кібчик, яструб та інші хижі, дрофа, журавель, жайворонок, перепел, куріпка сіра, грак, ворона сіра, ластівка, горобець, шпак. Окрасою плавнів і заплавних лісів є дивовижні колонії сірих, білих й рудих чапель. Неможливо уявити придніпровські села, особливо у долинах таких річок, як Оріль, Самара, Домоткань, без лелечих гнізд. Найбільше ж птахів у видовому і кількісному відношенні скупчується біля степових озер, таких як Булахівський, Солоний, Дебальцевський лимани тощо. Біля них гніздяться різноманітні кулики, качки, крячки, іноді можна зустріти лебедів і навіть журавлів. Більш рідкісними є справжні орли – могильник, орел-карлик, орел-сіруватень та крупні соколи – балобани.

         Своїм насиченим життя живуть і водойми регіону. В річках, озерах і водосховищах загалом можна зустріти до 60 видів риб. Серед них як аборигени – щука, сом, карась, линьок, лящ, судак, так і завезені людиною види – білий амур, види товстолобика, короп та ін. з плазунів в області водяться гадюка степна, полоз жовтопузий, вуж, ящірки, жаба зелена й ін.

Для допитливих, Червона книга Дніпропетровської області (рослинний світ): http://dneprunnat.dp.ua/document/mm/ekpr/chkudnr.pdf

Домашнє завдання: намалювати рослину чи тварину характерну для нашої місцевості, з іншого боку аркуша її короткий опис, сфотографувати свою роботу (2 фото) та надіслати на електронну адресу: narina0596@gmail.com

05.05.20.

ТЕМА: ОЗНАЙОМЛЕННЯ З НАЙПОШИРЕНІШИМИ 

ОТРУЙНИМИ РОСЛИНАМИ, ГРИБАМИ  СВОЄЇ 

МІСЦЕВОСТІ.

На вигляд – це нічим не примітні квіточки, але контакт з ними може мати глобальні наслідки. Пропоную дізнатися про отруйних рослин та гриби, які розповсюджені на території Дніпропетровщини, аби уберегтись.

Борщівник

Зовнішній вигляд: Рослина має високе стебло і велике листя. Може виростати до трьох метрів. Квіти білого або рожевого кольору, суцвіття у формі парасольки.

Де росте: Біля доріг, розташованих біля лісу. Також – на галявинах і пустирях.

Болиголов плямистий

Зовнішній вигляд: Листя молодої рослини схожі на моркву, петрушку або кріп, тому його можна не розпізнати. Суцвіття формою схоже на парасольку, і складається з безлічі дрібних квіток.

Де росте: На пустирях, біля доріг, на городах, лісових галявинах, луках. Можна його зустріти і на звалищах, і біля залізниць.

Чим небезпечний: Рослина може викликати головний біль і запаморочення. Також ознаками отруєння є підвищення тиску, прискорене серцебиття, нудота. Зіниці розширюються, шкіра блідне, ковтати стає складно, з’являються судоми і навіть висхідний параліч. Є ризик померти від задухи. А в результаті контакту зі шкірою з’являється дерматит.

Віх отруйний (Цикута)

Зовнішній вигляд: Має розгалуджене стебло, двопере і трьохпере листя. Влітку з’являються білі маленькі квіти, що утворюють парасольку.

Де росте: Любить вологий ґрунт. Росте на заплавних луках, біля річок та озер.

Блекота чорна

Зовнішній вигляд: Відрізняється дуже неприємним запахом. Але її плоди ву формі глечика можуть зацікавити малюка. Блекота виростає до півтора метра у висоту, має липке листя і великі квіти брудно-білого або жовтуватого кольору з ворсинками.

Де росте: Біля доріг або житлових будинків, на оброблюваних полях.

Чим небезпечна: Отруїтися цією рослиною можна, спробувавши насіння або молоді паростки. Ознаки отруєння з’являються вже через 10-20 хвилин. Пересихає в роті, починається хрипота, червоніє шкіра, збільшуються зіниці. При складних випадках дитина може втратити свідомість або навіть впасти в кому.

Беладонна

Зовнішній вигляд: Має високі стебла і багато відгалужень. Але найцікавішими для малюка будуть плоди. Вони схожі на маленькі ягоди вишні і навіть солодкі на смак.

Де росте: Любить букові, дубові та інші ліси. Зростає також на узліссях, біля річок.

Чим небезпечна: Перші ознаки отруєння з’являються протягом 20 хвилин. У людини хрипить голос, пересихає горло, частішає серцебиття, розширюються зіниці. Отруєння може мати летальні наслідки — від паралічу легенів або судинної недостатності.

Вовчі ягоди

Зовнішній вигляд: Невеликий чагарник. Квітки рослини мають зеленуватий або рожевий відтінок. Плоди — невеликого розміру і червоного кольору.

Де росте: У лісах, також використовується як декоративна рослина.

Чим небезпечний: Червоні плоди рослини дуже привабливі для дітей. Але всього кілька штук цих ягід можуть викликати летальний результат. Ознаки отруєння: блювота, судоми, біль у животі, сильне слиновиділення. Якщо ж дитина просто доторкнеться до листя рослини, на шкірі можуть виникнути опіки і пухирі.

Дурман звичайний

Зовнішній вигляд: Рослина має великі білі квіти у вигляді труб і велике листя.

Де росте: У сирих місцях, біля доріг, житлових будинків.

Чим небезпечний: Особливо отруйне насіння дурману. Отруєння можна виявити за такими ознаками: розширені зіниці, внутрішньоочний тиск, прискорене серцебиття, блювота, головний біль. Якщо після потрапляння рослини в шлунок дитини, вона вип’є води, в роті з’явиться неприємний смак.

Бліда поганка

Бліда поганка вважається найнебезпечнішим з існуючих в наших широтах грибів. Навіть невеликий шматочок блідої поганки може завдати невиправної шкоди здоров'ю людини. Цей гриб вражає печінку і нирки, при цьому, симптоми отруєння проявляються, коли людині вже неможливо допомогти.

Найбільш характерна ознака, за якою поганку можна відрізнити від багатьох схожих грибів, типу печериць, гриба-парасольки, сироїжок - "яєчко" в основі ніжки, з якого виростає бліда поганка.

Контрольна робота з теми "Планета Земля як середовище життя організмів"

https://docs.google.com/forms/d/11uHzLVuk_L9uos3frHvDl6V4TmQqXinpsMkoc8B7JNE/edit

12.05.20.

ТЕМА: Екологічні проблеми та їх розв'язування.

Параграф №46

ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ -  негативні зміни, що настають у природі під впливом різних чинників (забруднення води, повітря, ґрунту, зменшення різноманітності організмів).

Екологічна катастрофа – стан природи, за якого вона стає непридатною для життя.

ДЖЕРЕЛА ЗАБРУДНЕННЯ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА:

1) промислові підприємства

2) транспорт

3) побутове сміття

4) гербіциди на полях

5) нафтові розливи у водоймах

6) лісові та торф'яні пожежі

7) стихійні явища (вулкани, повені, землетрус, цунамі тощо)

8) техногенні катастрофи (аварії на атомних електростанціях, хімічних заводах тощо)

Забруднення навколишнього середовища.

Спалюючи величезну кількість нафтопродуктів, газу і вугілля, ТЕС і ТЕЦ постійно забруднюють довкілля викидами шкідливих газів і золи.

Заводи з виробництва металів і багатьох інших речовин та матеріалів забруднюють повітря, водойми і ґрунт небезпечними та токсичними для живої природи речовинами.

Понад 200 видів  шкідливих речовин потрапляють у навколишнє середовище з викидами автомобільного транспорту.

На горіння пального витрачаються величезні об'єми кисню.

Повітряний і водний транспорт також забруднюють повітря.

Вогонь пожеж на торфовищах, лісових і степових пожеж знищує все живе на своєму шляху, у довкілля надходить величезна кількість попелу, сажі, шкідливих газів.

Загрозу становлять порушення у зберіганні палива і мастил, при їх виливах потерпають поверхневі і підземні води.

Ґрунт забруднюється від неправильного зберігання чи надмірного використання  добрив та засобів боротьби зі шкідниками і бур'янами. 

Джерелами забруднення є промислові і побутові відходи, особливо багато їх накопичується у великих містах.

Найбільшу небезпеку становлять забруднення, спричинені техногенними катастрофами (аварія на атомній електростанції, хімічному заводі тощо).

НАСЛІДКИ ЗАБРУДНЕННЯ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА (природа не має кордонів, тому забруднене повітря, вода з одної території переміщається на іншу).

• погіршення здоров'я людей; 

• глобальне потепління в подальшому може призвести до загибелі організмів;

• кислотні дощі;

• озонові дірки пропускають сонячну радіацію;

• збільшення кількості непридатної для пиття води;

• вимирання певних видів рослин і тварин (приблизно за 300 років на Землі безповоротно зникли сотні видів рослин і тварин);

• збільшення земель із пустельним ландшафтом (Чорнобильська катастрофа завдала шкоди природі багатьох країн, досі негативно впливає на довкілля);

• погіршення якості питної води;

• зменшення площ ґрунтів через масштабні забудови;

• зменшення площі лісових насаджень через вирубку, зменшення площі амазонських лісів;

•  знищення ґрунтів через видобуток корисних копалин;

• збіднення ґрунтів через внесення надмірної кількості мінеральних добрив та речовин, призначених для знищення бур'янів і шкідливих комах тощо;

• зсуви ґрунту через надмірне видобування корисних копалин;

• тумани-смоги над великими промисловими містами.

Домашнє завдання:  Підготувати невелике повідомлення на будь-яку з цих екологічних проблем:

1. Збереження біологічного різноманіття

2. Боротьба зі знищенням лісів і опустелюванням

3. Захист планети від забруднення різних видів

Сфотографувати написане повідовлення та надіслати за електронною адресою narina0596@gmail.com.

19.05.20.

Тема: Охорона природи. Червона книга України.